Справа № 826/8219/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
09 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Бараненка І.І., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортпостач» до Одеської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, зобов'язання вчинити певні дії, -
Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000191/2 від 30 грудня 2016 року та №UA500030/2017/000002/2 від 05 березня 2017 року, складені Одеською митницею ДФС. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування Рішень про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000191/2 від 30.12.2016 та № UA500030/2017/000002/2 від 05.03.2017, які складені Одеською митницею ДФС скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині змінити з наступних підстав.
20 липня 2016 року між компанією «HUNAN DONGYI ELECTRIC CO., LTD», як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Контракт №DIPH2016 (Т.1, а.с. 14-18) (надалі - Контракт), згідно з п.п. 1.1., 2.1. якого, Продавець продає, а Покупець купує товар, супутнє обладнання та комплектуючі (надалі - «Продукція») в кількості, за цінами та на умовах, викладених в Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного Контракту. Продавець поставляє Продукцію на умовах FOB м. Шанхай або Нінгбо, про що зазначається в Специфікаціях та Інвойсах, у відповідності з Інкотермс 2010.
З метою митного оформлення товару до митного органу подано наступні документи: Контракт №DIPH2016 від 20 липня 2016 року; Специфікацію від 25 липня 2016 року; Митну декларацію 500060702/2016/018884 від 29 грудня 2016 року; Інвойс № DIPH2016-4 від 19 жовтня 2016 року; Пакувальний Лист від 19 жовтня 2016 року; Коносамент CNCP933513 від 06 листопада 2016 року; Заявку на виробництво № 3/2016 від 18 жовтня 2016 року; Платіжне доручення NJBKLG1223LOP11 від 27 грудня 2016 року; Довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг №02912/09-1 від 29 грудня 2016 року.
У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, Митним постом «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС, як її структурним підрозділом, прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 30 грудня 2016 року №500060702/2016/000191/2.
Як на підставу для прийняття зазначеного Рішення, Відповідач посилається на відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не надано зокрема виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, з метою митного оформлення товару до митного органу подано наступні документи: Контракт №DIPH2016 від 20 липня 2016 року; Специфікацію від 25 липня 2016 року; Митну декларацію 500030/2017/002161 від 03 березня 2017 року; Інвойс № DIPH2016-4 від 03 січня 2017 року; Пакувальний Лист від 03 січня 2017 року; Коносамент CNCP933613 від 09 січня 2017 року; Заявку на виробництво № 4/2016 від 15 листопада 2016 року; Платіжне доручення №10 від 01 березня 2017 року; Оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за 01.02.2017-02.03.2017 року; Довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг №2417/02 від 27 лютого 2017 року.
У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ВМО №3 Митним постом «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС, як її структурним підрозділом, прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2017 року №UA500030/2017/000002/2.
Як на підставу для прийняття зазначеного Рішення, Відповідач посилається на відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не надано зокрема рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару.
Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
А згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачем жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.
Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Проте, згідно з п. 1 частини другої ст. 25 Митного кодексу України, органами вищого рівня щодо митних постів є митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости. А відповідно до частини четвертої цієї статті Митного кодексу України, скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
У зв'язку з тим, що оскаржені Позивачем Рішення про коригування митної вартості товару прийнято Одеською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу, а саме №500060702/2016/000191/2 від 30 грудня 2016 року Митного поста «Одеса - порт» та №UA500030/2017/000002/2 від 05 березня 2017 року ВМО №3 Митного поста «Одеса - порт», колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваного Рішення в його резолютивній частині.
Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
А відповідно до частини другої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з зазначеним, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але частково з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року в його резолютивній частині змінює.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року в його резолютивній частині змінити, викласти другий абзац в наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту «Одеса - порт» №500060702/2016/000191/2 від 30 грудня 2016 року та ВМО №3 Митного посту «Одеса - порт» №UA500030/2017/000002/2 від 05 березня 2017 року.».
В іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Постанову складено у повному обсязі 09.12.2019 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Бараненко І.І.
Єгорова Н.М.