Провадження №1-кп/748/335/19
Єдиний унікальний № 748/2593/19
06 грудня 2019 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого - судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42019270320000059 від 15.07.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Теплик, Теплинького району. Вінницької області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 408 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (за допомогою відеоконференції),
ОСОБА_3 грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, 01.12.2014 в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1,2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11. 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 діючі з прямим умислом, з метою ухилення від військової служби взагалі, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не з'явився на службу з відпустки до місця розташування підрозділу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокувалася на той час у АДРЕСА_2 .
27.09.2019 ОСОБА_3 добровільно повідомив про своє місцезнаходження, надав показання щодо обставин вчиненого злочину.
За час відсутності у військовій частині молодший сержант ОСОБА_3 обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним неприбуття до військової частини та його причини не повідомляв, проводив час на власний розсуд.
Так, молодший сержант ОСОБА_3 обов'язки військової служби у період з 01.12.2014 до 26.09.2019 не виконував, жодних заходів для повернення до військової частини не вживав.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав повністю, та зазначив, що проходив військову службу і після повернення з зони АТО перебував у відпустці. По її закінченню він повинен був повернутися у військову частину, що розташована в АДРЕСА_2 . Проте, він вирішив, що на військову службу повертатися немає сенсу та залишився за місцем свого проживання, де і перебував увесь час. У скоєному щиро кається.
Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується його показаннями, які відповідають обставинам зазначеним в обвинуваченні і ніким не оспорюються.Інші докази згідно ч.3 ст.349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши характеризуючи матеріали на нього, суд вважає доведеною його винність у дезертирстві, тобто нез'явленні з відпустки до військової частини з метою ухилитися від військової служби, а його дії кваліфікуються за ч.1 ст.408 КК України.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, відомості про особу винного, обставину, що пом'якшує покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше в силу ст.89 КК України не судимий, за місцем проживання негативні характеристики відсутні, за місцем несення служби характеризувався посередньо, не працює.
Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.408 КК України та доходить висновку про можливість його виправлення без відбуття покарання.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.408 КК України і за цей злочин призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1