10 грудня 2019 р. Справа № 480/1964/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 17.07.19 року по справі № 480/1964/19
за позовом ОСОБА_1
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), у якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.05.2019 №UA805180/2019/000112/2.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.05.2019 №UA805180/2019/000112/2.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції від 11.07.2019, подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року по справі № 480/1964/19 залишено без змін.
01.11.2019 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від позивача, ОСОБА_1 , надійшла заява щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи заяви, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076), до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №5076-VI, документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених схвалених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017 року (далі - Правила адвокатської етики), формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Так, з метою обґрунтування поданої заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу представником позивача надано: ордер серія СМ №11052019, угоду про надання правової допомоги від 11.05.2019, додаткову угоду від 16.10.2019 до угоди про надання правової допомоги від 11.05.2019, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 30.10.2019, банківську квитанцію від 29.10.2019 про сплату коштів за надання правової допомоги в сумі 2500,00 грн.
Проаналізувавши надані представником позивача документи, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в повному обсязі надано докази витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн., які зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 30.10.2019, оскільки усі перелічені послуги, згідно матеріалів справи, дійсно були надані позивачу, є доцільними, та мали вплив на хід розгляду справи.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 134, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення задовольнити.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (40020, вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, код ЄДРПОУ 39420037) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.
Повний текст додаткової постанови складено 10.12.2019 року