05 грудня 2019 р.Справа № 480/2812/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 23.09.19 року по справі № 480/2812/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (далі по тексту - Шосткинське об'єднане УПФУ, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо невиплати пенсії з 08 листопада 2012 року за постановою Апеляційного суду Сумської області по адміністративній справі № 2а-611/10 та з 29 липня 2011 року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області по адміністративній справі № 2-а-2160/2011;
- визнати протиправною бездіяльність Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо необчислення та невиплати компенсації втрати частини доходів, а саме пенсії у зв'язку з порушенням строку її виплати відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";
- зобов'язати нарахувати та виплатити з грудня 2012 року по травень 2019 року, що не виплачено за постановою Апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2012 року, та з серпня 2011 року по травень 2019 року, що не виплачено за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-2160/2011 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2019 по справі № 589/2501/19 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 по справі № 480/2812/19 допущено заміну відповідача по справі - Шосткинського об'єднаного ОСОБА_2 на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - ГУПФУ в Сумській області).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 по справі № 480/2812/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії, щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 по справі № 480/2812/19, прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», вказує, що оскільки невиплата донарахованої пенсії позивачу мала місце більше одного календарного місяця, відповідач був зобов'язаний нарахувати та компенсувати позивачу втрату частини доходу. На думку позивача, відповідач протиправно не здійснює нарахування та виплату компенсації пенсії, у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, необхідних для проведення нарахування та виплати компенсації, оскільки чинним законодавством не передбачено право органів Пенсійного фонду України на відстрочення або звільнення від виплат у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС, перебував на обліку в УПФУ в м. Шостка та Шосткинському районі.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2010 року у адміністративній справі № 2а-611/10 позов ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м. Шостка задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління ПФУ в м. Шостка щодо ненарахування та невиплати основної державної пенсії та додаткової пенсії, пов'язаної з ушкодженням здоров'я як постраждалому від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду 2 групи, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2010 по 31.05.2010. Зобов'язано Управління ПФУ в м. Шостка здійснити перерахунок ОСОБА_1 основної державної пенсії та додаткової пенсії, пов'язаної з ушкодженням здоров'я як постраждалому від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду 2 групи, з підвищенням основної державної пенсії до розміру 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії відповідно до розміру 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 01.01.2007 по 31.12.2007, за 2008 рік, з 22.05.2008 по 31.12.2008, за 2009 рік, з 01.01.2009 по 31.12.2009 та за 2010 рік, з 01.01.2010 по 31.05.2010, з урахуванням раніше проведених йому пенсійних виплат за ці періоди (а.с.7-9).
Постановою апеляційного суду Сумської області від 08.11.2012 змінено постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2010, а саме: визнано протиправною бездіяльність управління ПФУ в м. Шостка щодо невиконання приписів ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та непроведення ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до вимог вказаного Закону та проведення відповідних виплат за період з 10.02.2009 по 31.05.2010. Зобов'язано управління ПФУ в м. Шостка здійснити перерахунок пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 з урахуванням проведених виплат (а.с.10-11).
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2011 року по адміністративній справі №2-а-2160/2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року, зобов'язано управління ПФУ в м. Шостка здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 15.02.2011 по 18.06.2011 включно пенсії відповідно до норми ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду II групи інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою - в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та здійснити перерахунок та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за період з 25.02.2011 по 18.06.2011, за виключенням фактично виплачених сум за вказаний період (а.с.12-14).
На виконання вказаних постанов суду видані відповідні виконавчі листи.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до управління ПФУ в м. Шостка з проханням здійснити перерахунок та виплатити відповідні суми недоотриманої пенсії.
Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області листом від 21.12.2012 №273/П повідомило, що суму доплати згідно з виконавчим листом Шосткинського міськрайоного суду Сумської області від 29 липня 2011 року з 01.03.2011 по 31.03.2011, що складає 4488,48 грн, нараховано до виплати на жовтень 2011 року. Суму доплати згідно з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №1819/2а-2160/11 від 22 лютого 2012 року за період з 15.02.2011 по 18.06.2011, що становить 14092,70 грн, нараховано до виплати на січень 2013 року. Суму доплати згідно з постановою апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2012 року по справі № 2-а-611/10 (номер впровадження 22-а/1890/21077/12) за період з 10.02.2009 по 31.05.2010, що складає 47347,10 грн, нараховано до виплати на січень 2013 року (а.с.15-16).
На звернення позивача щодо невиплати доплати до пенсії, нарахованої згідно з рішенням суду, Головне управління ПФУ в Сумській області листом від 04.02.2013 №17/П-67 повідомило, що виплати нарахованої за рішенням суду доплати буде проведено за наявності коштів, передбачених на ці цілі, оскільки згідно ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с.17).
Не отримавши сум доплат за вищевказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з вимогою провести нарахування та виплату компенсації за несвоєчасне отримання пенсії за періоди з 10.02.2009 по 31.05.2010 та з 25.02.2011 по 18.06.2011.
Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської своїми листами від 19.02.2019 № 2254/02-12, від 06.03.2019 № П-15/1, від 12.03.2019 № П-27/1 повідомило, що сума доплат за рішенням суду носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за порушення строків яких сплачується компенсація (а.с.19-21).
Не погодившись з діями Шосткинського об'єднаного УПФУ щодо невиконання вказаних вище судових рішень та відмовою у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості за судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість за вказаними рішеннями судів та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, право позивача на отримання пенсії було захищене постановою Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2а-611/10 та постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 2-а-2160/2011, а тому додаткового захисту не потребує. Невиконання вказаних судових рішень не є підставою для повторного звернення до суду за захистом своїх прав.
Крім того, за висновком суду першої інстанції, оскільки позивачу не виплачена заборгованість за рішеннями судів, у відповідача відсутні передбачені законом підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів. При цьому, враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині є передчасним.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що однією з позовних вимог у цій справі є бездіяльність Шосткинського об'єднаного УПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії в розмірі 4488,48 грн. за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 згідно з виконавчим листом Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011, в сумі 14092,70 грн. за період з 15.02.2011 по 18.06.2011 згідно з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №1819/2а-2160/11 від 22 лютого 2012 року, та в сумі 47347,10 грн. згідно з постановою апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2012 року по справі № 2-а-611/10 за період з 10.02.2009 по 31.05.2010.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.254 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, постанова Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2010 по справі № 2а-611/10 в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 набрала законної сили 14.11.2012, а постанова Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 1819/2а-2160/11 набрала законної сили 28.02.2012.
Як свідчать матеріали справи, УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі листом від 21.12.2012 № 273/П повідомило ОСОБА_1 , що на виконання зазначених вище рішень суду позивачу здійснено перерахунок пенсії за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 в сумі 4488,48 грн, за період з 15.02.2011 по 17.06.2011 в сумі 14092,70 грн та за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 в сумі 47347,10 грн. (а.с.15).
Отже, відповідачем здійснено нарахування за рішенням суду, однак, сума заборгованості, що утворилася внаслідок невиплати пенсії ОСОБА_1 , відповідачем позивачеві не сплачена.
Позивач, отримавши від відповідача зазначений вище лист, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів зазначає, що спірні відносини у вищевказаній частині по даній справі виникли у зв'язку із тим, що відповідачем не виконуються постанова Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10 та постанова Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 1819/2а-2160/11.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 Кас України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).
Колегія суддів, проаналізувавши позов в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати нарахованої суми пенсії за рішеннями судів, дійшла висновку, що в цій частині він фактично спрямований на виконання інших судових рішень (постанови Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10 та постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 1819/2а-2160/11), якими зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10.02.2009 по 31.05.2010, з 25.02.2011 по 18.06.2011, та провести відповідні виплати.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнати протиправною бездіяльність Шосткинського об'єднаного УПФУ м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії з 08.11.2012 за постановою Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10 та з 29.07.2011 за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 1819/2а-2160/11, зобов'язати відповідача виплатити борг з виплати пенсії з грудня 2012 року по травень 2019 року за постановою Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10 та з серпня 2011 року по травень 2019 року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 1819/2а-2160/11 - є одним із способів виконання вказаних судових рішень.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, позов в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати нарахованої суми пенсії за рішеннями судів у даній справі № 480/2812/19 є тотожним тому, що був предметом розгляду у справі № 2-а-611/10 (в частині вимог за період з 10.02.2009 по 31.05.2010) та у справі № 1819/2а-2160/11 (в частині вимог за період з 25.02.2011 по 17.06.2011), виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Однак, суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не звернув на це уваги, та як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а не про закриття провадження у справі.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.
Згідно з ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 по справі № 480/2812/19 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії з 08 листопада 2012 року за постановою Апеляційного суду Сумської області по справі № 2а-611/10 та з 29 липня 2011 року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-а-2160/2011, зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість з грудня 2012 року по травень 2019 року за постановою Апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2012 року, та з серпня 2011 року по травень 2019 року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-2160/2011, із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Шосткинського об'єднаного УПФУ у Сумській області в частині необчислення та невиплати компенсації втрати частини доходів, а саме пенсії у зв'язку з порушенням строку її виплати відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", зобов'язати нарахувати та виплатити вказану компенсацію, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі по тексту - Порядок № 159).
За приписами ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.
Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Доводи відповідача про те, що перерахунок основного розміру пенсії і відповідні доплати позивачу в сумі 4488,48 грн., 14092,70 грн. та 47347,10 грн. не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказані суми є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі, що встановлено судовими рішеннями по справах №1819/2а-2160/11 та № 2-а-611/10, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.08.2019 по справі № 638/19990/16-а, від 05.10.2018 по справі № 162/787/16-а, від 14.05.2019 по справі № 804/2994/18, від 15.08.2019 по справі № 826/3565/18, яка є обов'язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що використане у ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути нарахований , або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону дають підстав вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» на суму заборгованості з виплати перерахованої пенсії за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 в розмірі 47347,10 грн. згідно з постановою Апеляційного Суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10, за період з 25.02.2011 по 18.06.2011 в сумі 18581,18 грн. згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 2-а-2160/2011.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 816/301/16.
У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.317 КАС України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Отже, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 по справі № 480/2812/19 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування компенсації втрати частини доходів, зобов'язання нарахувати та виплатити вказану компенсацію.
Керуючись ч.4 ст.229, п.4 ч.1 ст.238, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року по справі № 480/2812/19 скасувати.
Прийняти постанову, якою закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з 08 листопада 2012 року за постановою Апеляційного суду Сумської області по справі № 2а-611/10 та з 29 липня 2011 року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-а-2160/2011, зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість з грудня 2012 року по травень 2019 року за постановою Апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2012 року, та з серпня 2011 року по травень 2019 року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-2160/2011.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів - пенсії - у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості з виплати перерахованої пенсії за період з 10.02.2009 по 31.05.2010 в розмірі 47347,10 грн. згідно з постановою Апеляційного Суду Сумської області від 08.11.2012 по справі № 2-а-611/10, за період з 25.02.2011 по 18.06.2011 в сумі 18581,18 грн. згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2011 по справі № 2-а-2160/2011.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 10.12.2019 року