10 грудня 2019 року справа №200/7343/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представників відповідача Кудлаєнко В.Г., Гордієнка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №200/7343/19-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування акту перевірки та припису,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 31.05.2019 року № 05.5-17/17/19/19 та припису від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень, складеного на підставі акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 31.05.2019 року № 05.5-17/17/19/19.
В обґрунтування позову зазначив, що посадовими особами відповідача у період з 21.05.2019 року по 31.05.2019 року проведено позапланову перевірку ТОВ «Спецсервіс АДС» з питань дотримання вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки.
В ході перевірки встановлено 65 порушень законодавства щодо охорони праці та безпеки експлуатації ліфтів.
За наслідками перевірки складено спірний акт та прийнято припис про усунення порушень.
Проте перевірка є незаконною, оскільки перевірка ліфтів здійснена у містах Добропілля та Краматорську, однак в направленні вказано юридичну адресу позивача у місті Покровську.
Витребування паспортів ліфтів посадовими особами відповідача також є незаконним, оскільки паспорти знаходяться у власника ліфтів ТОВ «Управляюча компанія «Ладіс».
Відповідачем порушено термін проведення перевірки, який за законом складає 2 дні, проте товариство перевірялося 10 днів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення, прийняти постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
1. Законом №877 визначено, що перевірка проводиться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів. Таким місцем у позивача є м. Краматорськ.
Проте, відповідач, в порушення вимог Закону №877 зазначив адресу (м. Покровськ), за якою перевірка не проводилась.
2. Порушення, визначені в пунктах 61-64 акту перевірки та приписі, взагалі не могли бути встановлені відповідачем, оскільки ним не досліджувалася технічна документація ліфтів.
При цьому, відповідач неправомірно вимагав у позивача надання технічної документації ліфтів, всупереч приписів ч.1 ст.6 Закону №877.
3. Позивач є суб'єктом малого підприємництва, що унеможливлює відповідно до Закону №877, встановлення терміну проведення його перевірки 10 днів.
4. Є помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач мав скористатися правом не допустити посадових осіб відповідача до перевірки, оскільки посадові особи відповідача не інформували позивача про їх права та обов'язки, в тому числі щодо можливості не допуску до проведення перевірки.
В судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.
Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки представником не надано жодного доказу поважності причин неявки в судове засідання, при цьому явка сторін до суду обов'язковою не визнавалася.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 33955530, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28-29).
Основним видом діяльності підприємства позивача є за кодом КВЕД 81.10 комплексне обслуговування об'єктів та 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Відповідачем надано ТОВ «Спецсервіс АДС» дозвіл на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1107, оскільки ліфти віднесено до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
01.02.2019 року між ТОВ «Управляюча компанія «Ладіс» (замовник) та ТОВ «Спецсервіс АДС» (виконавець) укладено договір № 03/19 про надання послуги з експлуатації ліфтового господарства, технічного обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем та безпечної експлуатації ліфтів, що знаходяться у м. Краматорську (а.с. 132-135).
За вказаним договором позивач як виконавець, зокрема, зобов'язується надати замовнику дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог НПАОП 0.0-4.04-2003 не пізніше ніж до 01.05.2019 року, забезпечити утримання ліфтів в справному стані і їх безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та відповідності стандартам, нормативам, порядкам, правилам, не пізніше ніж до 01.05.2019 року виконати перереєстрацію ліфтів у кількості 111 за своїм підприємством у територіальних органах Держпраці, тощо.
В зв'язку з наявністю випадків травмування людей голова Сумської обласної державної адміністрації листом від 25.02.2019 року № 01-06/2058 звернувся до Прем'єр міністра України з проханням вирішити питання щодо надання доручення про проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність в сфері технічного обслуговування ліфтового господарства відповідно до вимог абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (а.с. 65).
Прем'єр міністр України надав головам обласних державних адміністрацій відповідне доручення від 20.03.2019 № 6934/1/1-19 (а.с. 65 зв.бік).
Відповідно до направлення на проведення перевірки ТОВ «Спецсервіс АДС» від 20 травня 2019 року № 611/05.5/15-08, підписане начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 42-43), виданого на підставі наказу начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 20 травня 2019 року № 825 (а.с. 40-41), управлінню нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки доручено в період з 21 травня 2019 року по 31.05.2019 року провести позапланову перевірку ТОВ «Спецсервіс АДС» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт у сфері технічного обслуговування ліфтів, розташованих в містах Донецької області.
Правовою підставою наказу на проведення позапланової перевірки вказано, зокрема частину 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр міністра України від 20.03.2019 № 6934/1/1-19 та лист Державної служби України з питань праці № 73/5-19 від 05.04.2019.
31 травня 2019 року посадовими особами відповідача складено акт № 05.5-17/17/19/19 перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) (а.с. 44-52).
В акті визначено 65 порушень з боку позивача Закону України «Про охорону праці» та підзаконних актів стосовно охорони праці та промислової безпеки.
Приписом від 04 червня 2019 року № 05.5-17/14/19/19 позивачу запропоновано усунути виявлені порушення у встановлені в приписі строки (а.с. 55-62).
На день прийняття судом першої інстанції рішення порушення, зазначені в приписі, позивачем не усунуто.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не допустив порушень вимог Закону №877 при проведенні перевірки. При цьому позивач не оскаржував порушення по суті, зазначені в акті та приписі, не спростовував їх.
Щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки, то акт перевірки є носієм доказової інформації про встановлені під час проведення перевірки порушення, а висновки акту не породжують для суб'єкта господарювання жодних юридичних наслідків.
Отже, позивач обрав не вірний спосіб порушеного права, оскільки саме рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте на підставі акту перевірки, підлягає оскарженню, оскільки впливає на права та обов'язки позивача.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 від 05.04.2007 року (далі - Закон №877) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Таким чином, відповідачем додержано вимоги Закону №877 при призначенні позапланової перевірки позивача, оскільки підставою для видання відповідного наказу було доручення Прем'єр міністр України, надане головам обласних державних адміністрацій від 20.03.2019 № 6934/1/1-19.
Згідно до частин 1-5 статті 7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: - найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; - найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; - місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; - номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; - дата початку та дата закінчення заходу; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); - підстави для здійснення заходу; - предмет здійснення заходу; - інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як свідчать матеріали справи відповідачем здійснено всі необхідні заходи, передбачені ч.ч.1-5 ст.7 Закону №877, для проведення позапланової перевірки позивача:
- видано наказ, в якому міститься найменування суб'єкта господарювання щодо якого здійснюється захід (ТОВ «Спецсервіс АДС»),
зазначено предмет перевірки (з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт у сфері технічного обслуговування ліфтів, розташованих в містах Донецької області).
У направленні на проведення перевірки зазначено найменування позивача (ТОВ «Спецсервіс АДС») та місцезнаходження юридичної особи за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Покровськ), як того вимагає Закон №877.
При цьому суд зазначає, що ЄДР не містить відомостей про наявність відокремлених підрозділів у ТОВ «Спецсервіс АДС», які, до речі, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» повинен вносити до Реєстру саме позивач.
Оскільки Закон №877 вимагає внесення до направлення, як обов'язкового реквізиту, саме юридичної адреси суб'єкта господарювання за даними ЄДР, в якому відсутні відомості про наявність відокремлених підрозділів у позивача, тому суд не приймає доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог Закону №877 в частині не зазначення в направленні місця провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання (м. Краматорськ).
Як визначено частиною 4 статті 6 Закону України № 877 строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єкт малого підприємництва - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам евро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Проте, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що товариство відноситься до суб'єктів малого підприємництва.
Між тим, статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», ратифікованою Законом України № 1985-1V від 08.09.2004 року(далі - Конвенція), передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Згідно статті 17 Конвенції особи, які порушують або ухиляються від дотримання правових норм, виконання яких повинні забезпечувати інспектори праці, підлягають негайному судовому переслідуванню без попередження. Проте, національне законодавство може передбачити винятки щодо таких випадків, коли має робитися попереднє повідомлення для того, щоб виправити становище або вжити запобіжних заходів.
Інспектори праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування.
Отже, міжнародне законодавство, зокрема Конвенція, передбачає дискреційне повноваження інспектора визначити необхідність ретельнішого дослідження питань, поставлених на перевірку, що в свою чергу може передбачати необхідність у додатковому часі для встановлення стану охорони праці та промислової безпеки.
Як свідчать матеріали справи ТОВ «Спецсервіс АДС» обслуговує 491 ліфти, що в свою чергу, унеможливлює здійснити їх перевірку за два дні.
Крім того, згідно до вимог Міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №105 від 11.05.2004 року, загальна чисельність ліфтерів за умови, що пасажири самі керують ліфтами, визначається за формулою: Ч = Ч х К хn хn; де : Ч - нормативна чисельність ліфтерів за картою, чол.: К - коефіцієнт, що враховує невиходи (щорічні відпустки,хвороби тощо). Прийнято К = 1,15; п - кількість робочих змін (розраховується в кожній установі окремо); п - кількість постів чергування, од.
З огляду на зазначене, чисельність працівників позивача з зазначеного розрахунку значно перевищує 50 осіб.
Як вже зазначалося вище, позивач не спростував твердження відповідача про чисельність працівників у товаристві більш 50 осіб, не надав доказів віднесення підприємства до суб'єктів малого підприємництва.
Тому суд не приймає доводи апелянта, що він є суб'єктом малого підприємництва, що унеможливлює встановлення терміну проведення перевірки 10 днів.
Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 10 Закону №877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону.
Виходячи з принципів та засад адміністративного судочинства, особа може оскаржити рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують її права, свободи та інтереси.
При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Відтак, позови суб'єктів господарювання, спрямовані на оскарження рішень,дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Тобто, саме на етапі допуску до перевірки товариство може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення перевірки. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні.
Отже, відповідачем фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, позивач своїм правом на не допуск посадових осіб відповідача до перевірки не скористався, а відтак після проведення перевірки права позивача можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.
З огляду на зазначене, не заслуговують на увагу доводи апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції, що позивач мав скористатися правом не допустити посадових осіб відповідача до перевірки.
При цьому доводи позивача про ненадання посадовими особами держпраці інформації щодо можливості не допуску до проведення перевірки не спростовують висновку суду про те, що після проведення перевірки права позивача можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Також суд звертає увагу, що позивачем обраний не вірний спосіб порушеного права, оскільки саме рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте на підставі акту перевірки впливає на права та обов'язки позивача, проте акт перевірки є носієм доказової інформації про встановлені під час проведення перевірки порушення, а висновки акту не породжують для суб'єкта господарювання жодних юридичних наслідків.
Щодо неможливості встановлення відповідачем певних порушень, зазначених у приписі та неправомірності вимагання у позивача надання технічної документації ліфтів суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України № 877, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Отже, при проведенні перевірки здійснюється дослідження питань, які безпосередньо пов'язані з підставою для призначення заходу контролю.
Як зазначено вище, підставою проведення позапланової перевірки позивача є доручення Прем'єр-міністра України від 20.03.2019 року, яким, управлінням Держпраці доручено забезпечити проведення у 2019 році позапланових перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері технічного обслуговування ліфтового господарства.
Відтак, предметом перевірок за вказаним дорученням є дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт у сфері технічного обслуговування ліфтів.
Повноваження відповідача на витребування технічної документації - паспорту ліфтів нормативно закріплені в низці нормативно-правових актів.
Так, за приписами статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 3 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, основними завданнями Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
Підприємство позивача обслуговує всього 491 ліфтів, 7 з яких розташовано у м. Добропіллі, решта у м. Краматорську.
Згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників віднесено до Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Підсумовуючи викладене та враховуючи, що під час перевірки позивача встановлювалося дотримання ним вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт у сфері технічного обслуговування ліфтів, суд підтримує висновок суду першої інстанції, що вимога посадових осіб відповідача щодо надання позивачем паспортів ліфтів прямо пов'язана з підставами проведення позапланового заходу, не виходить за межі «предмету» перевірки. Надання цих документів є невід'ємною частиною всебічного, повного та об'єктивного проведення заходу державного контролю.
З зазначених підстав, у відповідача були всі законні підстави витребування паспортів ліфтів у позивача, тому є неприйнятними доводи апелянта про неправомірність вимагання надання технічної документації ліфтів.
Підсумовуючи викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обставин, вказаних в акті позапланової перевірки від 31.05.2019 року, на підставі якого прийнято спірний припис від 04.06.2019 року.
При цьому позивачем не оскаржуються та не спростовуються по суті порушення, визначені в приписі, отже відсутні підстави для його скасування.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №200/7343/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №200/7343/19-а- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 10 грудня 2019 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Арабей
Е.Г. Казначеєв