10 грудня 2019 року справа №360/3197/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 360/3197/18 (головуючий І інстанції К.Є. Петросян ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті позивачу перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 по теперішній час;
- зобов'язати відповідача розрахувати та виплатити позивачу заборгованість з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, за період з 01.01.2018 по дату прийняття рішення по справі;
- зобов'язати відповідача проводити позивачу виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
В обґрунтування позову зазначив, що в червні 2018 року звернувся до відповідача про перерахунок призначеної йому пенсії на підставі постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
У липні 2018 року отримав відповідь, що здійснивши перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідач встановив розстрочку її виплати.
Вважає дії відповідача щодо встановлення розстрочки у виплаті перерахованої пенсії протиправними.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розрахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати сум пенсії за період з 01.01.2018 по дату набрання рішенням суду по даній справі законної сили, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
1. Починаючи з 01.01.2017 року Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774 частину 4 статті 63 Закону №2262 викладено в новій редакції, якою змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України право визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Перерахунок пенсії позивача здійснено з 01.01.2018 року за довідкою від 17.03.2018 року №ФЕ 55603 поетапно відповідно до постанови КМУ №103.
Тому виплата пенсії позивачу здійснюється відповідно до діючого законодавства.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог судове рішення не оскаржується.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з лютого 2007 року та отримує пенсію за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.2002 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262) по лінії Міністерства оборони України.
27.03.2018 року на адресу пенсійного органу надійшла довідка Луганського обласного військового комісаріату від 17.03.2018 року №ФЕ55603 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за аналогічною посадою становить: посадовий оклад - 5070,00 грн, оклад за військовим званням 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) 3205,00 грн, всього 9615,00 грн (а.с. 23).
На підставі вказаної довідки, відповідачем здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії з 01.01.2018 року, розмір якої склав 4807,50 грн розпорядженням ГУ ПФУ в Луганській області від 14.04.2018 року (а.с. 24)
В зазначеному розпорядженні визначено, що згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 підвищення складає 3100 грн, з них виплачується:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 1550 грн;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення 2325 грн;
- з 01.01.2010 100% щомісячно від підвищення 3100 грн.
20.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити чи здійснювався перерахунок його пенсії на підставі постанови КМУ №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (а.с.40).
11.07.2018 року за вих.9213/03-01 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило ОСОБА_1 , зокрема, про поетапну виплату перерахованого розміру пенсії на підставі пункту 1 постанови КМУ №103, а саме з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75% та з 01.01.2010 по 31.12.2010 - 100% суми підвищення пенсії (а.с. 7)
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що положення Постанови КМУ № 103 не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 не визначені повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій. Кабінету Міністрів України визначено повноваження щодо умов, порядку та розмірів виключно перерахунку призначених за законом №2262 пенсій.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із законом № 2262 до 1 березня 2018 року з урахуванням виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
Пункт 1 Постанови № 704 містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704.
Пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, Постановою КМУ № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови КМУ від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі-Порядок №45).
Пунктами 2 та 3 Постанови КМУ № 103 встановлена процедура виплати сум перерахованої пенсії у зменшеному розмірі та сама виплата різниці у сумі перерахованої пенсії розстрочена на тривалий період.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами Закону № 2262 не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути розстрочена у зменшеному розмірі (50 та 75 відсотків).
Статтею 1-1 Закону № 2262 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 прямо встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри виключно перерахунку усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 не передбачене право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій, що в наявності в Постанові № 103.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Норми Закону № 2262 (а саме - ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України № 103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Як наслідок, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 113 Конституції України, ст. ст. 6, 7 КАС України положення Постанови КМУ № 103 відносно умов, порядку та розмірів виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.
Крім того, Постановою КМУ № 103 не скасовано та не визнано нечинною Постанову КМУ № 45 від 13 лютого 2008 року. До останньої постанови були лише внесені зміни щодо змісту пунктів Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, відносно умов та розмірів перерахунку пенсії.
Вищенаведені обставини свідчать про необхідність відновлення права позивача на отримання у повному об'ємі належних йому сум за період з 1 січня 2018 року, які повинні бути розраховані та виплачені відповідно до чинних у зазначений період нормативно-правових актів без урахування розстрочки, передбаченої Постановою № 103.
Згідно ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача розрахувати та виплатити позивачеві заборгованість з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, встановленої Постановою № 103, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Рішення по адміністративній справі №826/3858/18 набрало законної сили з моменту прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, тобто - 05.03.2019.
Таким чином, відповідач порушив строки виплати пенсії позивачеві в повному обсязі з власної вини, оскільки застосував положення Постанови № 103, які вподальшому були визнані протиправними, без належного врахування та застосування положень ст. ст. 11, ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, які мають вищу юридичну силу.
Разом з тим, суд зазначає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити позивачу виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили, з огляду на наступне.
Вищевказана вимога позивача носить загальний характер та є вимогою на майбутнє.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.
Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо, у майбутньому будуть порушені.
Суд зазначає, що рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, які на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає недоцільним зобов'язувати відповідача проводити спірні виплати з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили, з огляду на те, що у суду відсутні докази, що рішення суду апеляційної інстанції (яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання) не буде виконано відповідачем.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили.
Як визначено п. 3 ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 360/3197/18 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 360/3197/18 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 360/3197/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 10 грудня 2019 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Е.Г. Казначеєв
Л.В. Ястребова