ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 грудня 2019 року № 640/7265/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І., за участю секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»
до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
провизнання протиправними та скасування наказів в частині, зобов'язання вчинити дії
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Служба безпеки України;
за участю представників: від позивача: - Гончарук М.П., Грибенко А.Л.; від відповідача: - Суховій О.В.; від третьої особи: - Михальченко А.О.;
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 листопада 2018 року №1668 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності (п. 1 Додатку до наказу Мінекономрозвитку від 13 листопада 2018 року №1668);
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 березня 2019 року №408 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині переведення товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (п. 14 Додатку до наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408);
- зобов'язати Мінекономрозвитку відповідно до п. 4.10 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» довести до відома Державну фіскальну службу, ( у тому числі Департамент податкового та митного аудиту, Департамент митної справи); Національний банк України, відповідні структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації про скасування судом наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині переведення товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що в оскаржуваних наказах не зазначено норми законодавства, яку порушив позивач, а також застосовано статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка виключена підпунктом «д» пункту 3 частини четвертої статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції». Окрім того відповідачем не додержано визначену законодавством процедуру при прийнятті згаданих наказів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зауважив, що при застосуванні санкцій до позивача діяв у відповідності до встановлених положень законодавства. Також зазначив, що не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки викладеної у поданні відповідних органів інформації з приводу підстав для застосування санкцій до суб'єктів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Третя особа позов не визнала також, наголосивши на порушеннях з боку позивача вимог чинного законодавства, що потягло за собою застосування санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У підготовчому судовому засіданні за клопотанням представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України змінено назву відповідача на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Заслухавши доводи і заперечення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як було встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
18 вересня 2018 року за вих. №8/2/2-7728 Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України направило до Міністерства економічного розвитку і торгівлі подання «Щодо застосування санкцій», в якому, з викладенням певних обставин, пропонувало розглянути питання про застосування до підприємств, зазначених у поданні, спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Підставою для направлення подання до Мінекономрозвитку стало отримання в рамках кримінального провадження №42017010000000171 від 03 листопада 2017 року інформації щодо порушення посадовими особами вказаного товариства вимог чинного законодавства. Зокрема встановлено, що службовими особами ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» організовано протиправний механізм поставок на територію України комплектуючих та електротехнічного обладнання виробництва суб'єктів господарювання, які зареєстровані за законодавством РФ на тимчасово окупованій території АР Крим, через територію Республіки Білорусь та Російської Федерації із використанням компаній-посередників.
Разом з тим, 16 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію», якою визначено, що відповідно до підпункту 4 пункту 12.4 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» введено заборону на період тимчасової окупації поставок товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №434-р «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» тимчасово закрито пункти пропуску та пункти контролю, які розташовані в АР Крим.
У зв'язку з цим, на виконання Закону України від 15 квітня 2014 року №1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» створено контрольні пункти в'їзду-виїзду, перелік яких визначено в додатку 1 до Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар». В'їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюється виключно через контрольні пункти в'їзду-виїзду, визначені цією постановою.
Оскільки переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через тимчасово закриті пункти пропуску та пункти контролю є митним правопорушенням, передбаченим статтею 482 Митного кодексу України, а визначені у поданні суб'єкти господарювання, порушуючи норми Митного кодексу України протягом 2014-2018 років здійснювали придбання та переміщення товарно-матеріальних цінностей до РФ з тимчасово окупованої території АР Крим через неконтрольовану ділянку державного кордону України, з метою попередження поставок продукції на територію України суб'єктами господарювання, дії яких спрямовані на підтримку фінансування окупаційної влади АР Крим, у зв'язку із порушенням Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України, СБУ звернулось до відповідача із вищезазначеним поданням для застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій затверджено спільним наказом Міністерства економіки України та Служби безпеки України від 08 листопада 2006 року №339/712 «Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій».
Цей Порядок, згідно пункту 1.1, визначає процедуру підготовки підрозділами Центрального управління та регіональними органами Служби безпеки України (далі - СБУ) подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки), розгляду цих подань Мінекономіки та передачі ним наказів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії) спеціальних санкцій до СБУ.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку спеціальні санкції, передбачені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», застосовуються Мінекономіки до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності, що порушили цей Закон та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної діяльності.
У відповідності до пункту 2.1 Порядку СБУ на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій.
Згідно пункту 2.2 цього Порядку подання про застосування спеціальних санкцій мають містити: найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер згідно з ДРФО) (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та повні реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; прізвище, ім'я та по батькові керівника або іншої уповноваженої особи (якщо це передбачено внутрішніми документами підприємства), які підписали договір (контракт), при виконанні якого було здійснене порушення; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України із зазначенням дати здійснення та дати виявлення порушення, реквізитів контракту, при виконанні якого було здійснене порушення, або інших обставин здійснення порушення, суми завданих державі збитків (якщо можна їх визначити); вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати; іншу доцільну інформацію.
Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається СБУ в залежності від змісту правопорушення згідно із вимогами статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( пункт 2.3 Порядку ).
З огляду на звернення Служби безпеки України від 18 вересня 2018 року за вих. №8/2/2-7728 до відповідача, - подання відповідало вищенаведеним положенням нормативно-правого акту.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.
В свою чергу, статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема: - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року N 52 затверджено
Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Згідно пункту 1.2 Положення санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
У відповідь на подання Служби безпеки України від 18 вересня 2018 року №8/2/2-7728 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 13 листопада 2018 року видало наказ №1668 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», за змістом якого, відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки на підставі подань Служби безпеки України, у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. У пункті 1 Додатку зазначено ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» код ЄДРПОУ 0031576194.
На переконання суду, враховуючи вище викладені підстави, застосована до позивача наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 листопада 2018 року №1668 спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, відповідає вимогам статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
При цьому, згідно з положеннями статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
З наведеного слідує, що застосована до позивача спеціальна санкція у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, починає свою дію з дати винесення наказу Мінекономрозвитку, а саме з 13 листопада 2018 року, та діє не більше трьох місяців з цієї дати.
Утім, в оскаржуваному наказі від 13 листопада 2018 року №1668 відповідачем не у відповідності зі згаданою нормою зазначено, що спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовується до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених в додатку до цього наказу, в тому числі і до позивача, - у 40 -денний строк з дня набрання чинності цим наказом.
За наведених обставин наказ Мінекономрозвитку від 13 листопада 2018 року №1668 в частині посилання на застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» у 40 -денний строк з дня набрання чинності цим наказом - є протиправним та підлягає скасуванню.
Також є протиправним та підлягає скасуванню наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 березня 2019 року №408 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині переведення товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (п. 14 Додатку до наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408), з огляду на таке.
Як вже було наведено вище спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосована до позивача наказом Мінекономрозвитку від 13 листопада 2018 року №1668 за порушення вимог статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
У відповідності з частиною шостою цієї статті перебіг пресічного строку дії спеціальної санкції сплинув 13 лютого 2019 року.
Згідно з частиною сьомою цієї статті подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні доказів щодо наявності рішення суду для продовження спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) учасниками справи не надано і судом не встановлено.
З наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» вбачається, що суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених в додатку до цього наказу, в тому числі і позивача, переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у відповідності до частини шостої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Однак, як вірно зауважив позивач, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції» відбулися суттєві зміни з питань нормативного регулювання валютної та зовнішньоекономічної діяльності.
Так, частиною першою статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності, тобто з 07 лютого 2019 року.
Підпунктом «д» пункту 3 частини четвертої статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» виключено.
Отже, з 07 лютого 2019 року законодавець фактично скасував відповідальність, до якої було притягнуто позивача оскаржуваним наказом.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) визначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державного органу.
Наказ №408 прийнятий відповідачем 15 березня 2019 року безпосередньо на підставі статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка станом на вказану дату була нечинною. Жодної іншої законодавчої норми та/або обгрунтування прийняття відповідачем відповідного рішення в цьому наказі не наведено.
Крім того, з 07 лютого 2019 року Мінекономрозвитку втратило повноваження щодо застосування до суб'єктів господарської діяльності визначених в оскаржуваному наказі №408 санкцій та у такий спосіб.
В рішенні ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
За наведених обставин доводи позивача щодо неправомірності наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408 в частині застосування до позивача згаданої в наказі санкції - заслуговують на увагу, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Мінекономрозвитку відповідно до п. 4.10 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» довести до відома Державну фіскальну службу, ( у тому числі Департамент податкового та митного аудиту, Департамент митної справи); Національний банк України, відповідні структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації про скасування судом наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині переведення товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, - слід вказати на наступне.
Пунктом 4.10. Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій у триденний термін доводиться до відома: органу, який увійшов з поданням; Державної фіскальної служби України; Національного банку України; відповідного республіканського органу Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за місцем реєстрації українського суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, які доводять їх до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Тобто, доведення до відома суб'єктів, визначених у цьому пункті Положення про прийняті Мінекономрозвитку накази у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є прямою вимогою нормативного акта та не потребують додаткової вказівки суду.
Крім того, відповідно до статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України і ці рішення є обов'язковим до виконання.
За наведених обставин підстав для задоволення вищевказаної позовної вимоги суд не вбачає.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням всього вище викладеного, за наслідками з'ясування всіх обставин у даній справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 листопада 2018 року №1668 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності (п. 1 Додатку до наказу Мінекономрозвитку від 13 листопада 2018 року №1668) в частині посилання в наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 листопада 2018 року №1668 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, на 40 - денний строк з дня набрання чинності цим наказом.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 березня 2019 року №408 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині переведення товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194) на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (п. 14 Додатку до наказу Мінекономрозвитку від 15 березня 2019 року №408).
В задоволенні решти позову відмовити.
Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (код ЄДРПОУ 31576194, 03680, м. Київ, вул. Гарматна, 2) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (код ЄДРПОУ 37508596, 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст рішення складено 10 грудня 2019 року.