ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 грудня 2019 року № 640/20839/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління пенсійного фонду України в м. Києві
простягнення податкового боргу
Прийняв до уваги наступне
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить :
1) Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 (п'яти) процентів, в наслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції;
2) Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 31.05.2016 за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звільненого зі служби в поліції па підставі п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» виходячи із розрахунку 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення, а саме: за вислугу 20 років - 55 процентів відповідної суми грошовою забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідної суми грошового забезпечення;
3) Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої суми пенсії за період з 31.05.2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був звільнений із служби поліції через хворобу. Перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує щомісячну пенсію за вислугу років в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а вислуга років на день звільнення становила 25 рік 01 місяць 05 днів. При виході на пенсію позивачу нараховано 65 відсотки відповідних сум грошового забезпечення. Стверджує, що з 01.01.2016 у нього виникло законне право на включення до розрахунку пенсії 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходження служби в міліції, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Проте, відповідач безпідставно відмовляє у включенні вказаного відсотку до грошового забезпечення посилаючись на те, що позивач звільнений через хворобу у запас, а не у відставку, а тому правових підстав для збільшення основного розміру пенсії на 5 % не має.
Ухвалою суду від 24.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що пенсія позивачу призначена та виплачується у розмірі, встановленому чинним законодавством і підстави для її перерахунку відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
З матеріалів справи слідує, що згідно свідоцтва про хворобу № 74 від 20.05.2016, виданого Госпітальною військово-лікарською комісією Центрального госпіталю МВС України (форма свідоцтва затверджена Наказом МВС України № 85 від 06.02.2001) позивач непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Відповідно до витягу з наказу Національної поліції України від 30.05.2016 № 337 о/с позивача на підставі рапорту від 24.05.2016 та свідоцтва про хворобу № 74, видане Госпітальною військово-лікарською комісією Центрального госпіталю МВС 20.05.2016, звільнено зі служби в поліції з 30.05.2016 за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з вислугою років у календарному обчисленні 25 рік 01 місяць 05 днів.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
12.10.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з 1 січня 2016 року з врахуванням «додаткових 5 % до пенсії пенсіонерам по хворобі».
08.11.2016 відповідач листом № 21430/03/Ф-2083 відмовив у перерахунку пенсії відповідно до п «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мотивуючи тим, що згідно із н. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Згідно із свідоцтвом про хворобу позивача ОСОБА_1 від 20.05.2016 №74 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а не до служби в поліції, що і стало підставою відмови.
ОСОБА_1 не погоджуючись з вищезазначеним рішенням з метою досудового врегулювання спірного питання, щодо розрахунку пенсії та усунення розбіжностей визначених Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, звернувся із запитом до Центральної військово-лікарської комісії МВС України з метою отримання інформації щодо можливості нормативного врегулювання розбіжностей свідоцтва про хворобу та Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно листа Центральної військово-лікарської комісії МВС України № 33/2-ф-11 від 08.02.2017 постанова ВЛК Центрального госпіталю МВС в свідоцтві про хворобу від 20.05.2016 № 74 щодо ОСОБА_1 прийнята у відповідності до вимог чинного на час медичного огляду Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85, тому підстав для перегляду немає. Одночасно, надано позивачу інформацію, що нормативна документація, яка визначає формулювання ступені придатності (непридатності) поліцейських до служби за станом здоров'я та причинного зв'язку їх захворювань (травм) знаходиться на етапі затвердження в МВС та реєстрації в Міністерстві юстиції. Після офіційного опублікування зазначеної нормативної документації та введення її в дію, ОСОБА_1 за зверненням до ВЛК відповідні формулювання в постанові ГВЛК ЦГ МВС України в свідоцтві про хворобу від 20.05.2016 № 74 буде змінено.
Також, за зверненням від 29.11.2016, згідно листа від 23.12.2016 вихідний № Ф-1737/12/1/1/03-2016 Департаменту кадрового забезпечення ОСОБА_1 проінформовано, що пунктом 2 ч. 1 ст. 77 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, служба в поліції припиняється через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
ОСОБА_1 враховуючи вищезазначені обставини повторно звертається до Центральної військово-лікарської комісії МВС України з проханням внести зміни в свідоцтво про хворобу від 20.05.2016 № 74 щодо непридатності до служби в поліції та причинного зв'язку отриманого ним захворюванням.
Згідно листи Центральної військово-лікарської комісії МВС України вихідний № 33/2-ф-79 від 03.07.2017, та постанови ЦВЛК МВС України від 29.06.2017 № 39 було внесено зміни до постанови ГВЛК ЦГ МВС в свідоцтво про хворобу від 20.05.2016 № 74 по причинному зв'язку діагностувавши ОСОБА_1 захворювання як пов'язане з проходженням служби в поліції. Одночасно ОСОБА_1 проінформовано, що Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 28.04.2017 за № 559/30427, розділу VIII, пункту 18, не передбачено внесення змін до формування непридатності до служби осіб.
ОСОБА_1 повторно до Центральної військово-лікарської комісії МВС України за роз'ясненням з посиланням на конкретну норму закону щодо процедури визнання непридатності до служби в поліції.
Згідно листа Центральної військово-лікарської комісії МВС України № 33/2-ф-73 від 23.07.2018 ОСОБА_2 повторно проінформовано, що Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС не передбачено внесення змін до формування непридатності до служби осіб.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогою провести перерахунок пенсії, починаючи з дня звільнення, і дорахувати до призначеної пенсії 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення, передбачені пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і а деяких інших осіб, звільнених з військової служби» у зв'язку із звільненням зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» приймаючи до уваги постанову ЦВЛК МВС України від 29.06.2017 № 39 з внесеними змінами до постанови свідоцтва про хворобу від 20.05.2016 № 74, де зазначено, що захворювання позивача ОСОБА_1 - Так, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вих.№20374/04 від 14.06.2018 позивачу відмовлено, мотивуючи тим, що згідно із п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Згідно наданої ОСОБА_1 . постанови ЦВЛК МВС України від 29.06.2017 № 39 з позиції Пенсійного фонду відсутня інформація про непридатність до служби в поліції.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної, зокрема, у його рішеннях від 6 липня 1999 року № 8 рп-99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8рп/2005 у справі № 1-21/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання суддів, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
02 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, який згідно п.1 його розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування. Закон України «Про Національну поліцію» був опублікований 06.08.2015 року в газеті «Голос України» (№141-142), тому датою набрання ним чинності та одночасно датою втрати чинності Законом України «Про міліцію» є 07 листопада 2015 року.
Згідно пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( в редакції, що діє на час спірних правовідносин), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Як свідчить аналіз норм чинного законодавства, право на призначення пенсії у розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення має особа, яка звільнена за станом здоров'я відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».
У той же час, відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач зазначив, що оскільки позивач звільнений через хворобу у запас, а не звільнений у відставку через хворобу, він не має права на вказану доплату.
Проте, суд не погоджується з вказаною позицією пенсійного органу, оскільки Законом чітко передбачені підстави звільнення поліцейських і такого визначення як звільнення у відставку за станом здоров'я Закон не містить.
Суд звертає увагу, що Законом передбачено звільнення за станом здоров'я, тому позиція відповідача щодо незастосування вказаної норми до позивача є хибним тлумаченням норм чинного законодавства.
Крім того, суд звертає увагу, що після набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» підзаконних нормативно-правових актів, які б регулювали порядок проходження служби в Національній поліції України, порядок проведення лікарської та військово-лікарської експертиз, повноваження відповідних комісій, вимоги до прийнятих ними документів, прийнято не було.
Між тим, до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», діяв Закон України «Про міліцію», яким були врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників міліції, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в Законі України «Про Національну поліцію».
Окрім цього, питання звільнення зі служби в органах внутрішніх справ були врегульовані також Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення № 85) та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (далі - Порядок № 85), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85.
Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку № 85 встановлено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до підпункту 1.117. 1 пункту 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.
Таким чином, на думку суду, юридично визначальним у даних правовідносинах є також факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність позивача до проходження служби, що було установлено у прямо передбачений спосіб, відповідно до діючого підзаконного нормативного акту - Порядку № 85, та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу № 74 від 20.05.2016, хоча формулювання «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - «непридатність до служби в поліції». Однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності позивача до подальшої служби через хворобу.
Аналогічна судова практика склалася у судах, зокрама в постановах Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 у справі № 344/14916/17 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 № 209/2498/17.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням 5 %, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
Водночас, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача з 31.05.2016 здійснювати нарахування та виплату пенсії в розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, судом враховано таке.
Як вже зазначалося, позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся до відповідача 12.10.2016, а тому слід зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням в органах внутрішніх справ саме з цієї дати - 12.10.2016.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.
Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги обґрунтування відзиву відповідача, оскільки вони спростовані наданими позивачем доказами та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.
З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 90, 242-246, 250, 255, 295 КАС, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 (п'яти) процентів, в наслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 12.10.2016 за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звільненого зі служби в поліції па підставі п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» виходячи із розрахунку 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення, а саме: за вислугу 20 років - 55 процентів відповідної суми грошовою забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідної суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої суми пенсії за період з 12.10.2016, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудряаська, 16)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Р.О. Арсірій