ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 листопада 2019 року № 640/17706/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садохової В.С., розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2019 року № 0066394202, № 0066414202, № 0066434202, № 0066444202,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - Кокизи Н.В.,
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 листопада 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2019 року № 0066394202, № 0066414202, № 0066434202, № 0066444202.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сума яка була прощена позивачеві Банком на підставі Договору про внесення змін та доповнень №9 від 07.07.2015 року до Кредитного договору №73/08-ю від 27.05.2008 року та була розрахована відповідно до п.п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вважається додатковим благом, як платника податку та не підлягає включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
А тому, на думку позивача, висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки є необґрунтованими, а прийнятті на підставі них оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.
15 жовтня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у 2015 році мав взаємовідносини з ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та отримав оподаткований дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу, анульованої кредитором, що підтверджується інформацією вказаного банку.
А тому, оскільки позивачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2015 рік доходи, отримані у вигляді додаткового блага у сумі 5 723 926, 37 грн., які підлягають відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з таких доходів, на думку відповідача, останнім було порушено вимоги п. п. «д» н. н. 164.2.17 п. 164.2 сі. 164, п.п.168.2.1 п. 168.2 ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесене відповідно до чинного законодавства та скасуванню не підлягають.
17 жовтня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 10.07.2019 № 9739, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно -перевірочної роботи фізичних осіб управління контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві Назарок Оксаною Василівною, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (ЄДРПОУ 14361575) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.
За результатами вказаної позапланової невиїзної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві складено Акт від 01.08.2019 року № 1854/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 .
Висновками вказаного Акту перевірки встановлено наступні порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :
п. 179.1 ст. 179 розділу IV Кодексу з урахуванням п.п.49.18.4 п. 49.18 ст.49 Кодексу, що мало прояв у не подані до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві податкової декларації про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2015 рік;
п.п. «а» п. 176.1 п.176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Кодексу, що мало прояв у не надані до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, що мало прояв у не задекларовані річного оподатковуваного доходу за 2015рік у сумі 5723926,37 грн., та не перерахуванні до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1144176,27 гривень;
п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, що мало прояв у не нараховані, не утримані та не перерахуванні до бюджету військового збору за 2015 рік у сумі 85 858, 90 гривень.
22 серпня 2019 року ОСОБА_1 подано до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 01.08.2019 року № 1854/26-15-42-02-30/3012719734, які ГУ ДФС у м. Києві листом від 29.09.2019 року за № 98578/М/26-15-42-02-27 залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку, встановленого для оскарження Акту перевірки.
27 серпня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0066394202, яким згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення встановлені п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 430 220, 34 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 144 176, 27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 286 044, 07 грн.;
№ 0066444202, яким згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення встановлені п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 107 323, 63 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 85 858, 90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21 464, 73 грн.;
0066414202, яким згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України за порушення встановлені п.п. «а» п. 176.1 п.176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510, 00 грн.;
НОМЕР_2 , яким згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення встановлені п. 179.1 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 170, 00 грн.;
Не погоджуючись з вказаним вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач їх оскаржив до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Згідно п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України (в редакції станом на 25.12.2015 р.) платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 Податкового кодексу України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
За загальним правилом пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України прощена (анульована) основна сума кредиту у розмірі, що перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, є додатковим благом і підлягає оподаткуванню.
Проте, 09.04.2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» № 321-VIII, згідно п. 3 якого підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту:
"8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".
Тобто курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), також не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню, якщо сторони кредитного договору домовилися про зміну валюти зобов'язання, кредит не погашений до 1 січня 2014 року.
Матеріалами справи встановлено, що 27.05.2008 року між Акціонерним товариством «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № 73/08-ю, відповідно до пункту 1.1 якого Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання Кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії, у валюті, обумовленій в цьому Договорі, у розмірі 800 000,00 (Вісімсот тисяч) доларів США 00 центів (Ліміт Кредитування), а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Строк функціонування кредитної лінії: з « 27» травня 2008 року по « 30» квітня 2018 року. Кредит надається Позичальнику Траншами, при цьому мінімальний розмір кожного Траншу повинен бути не менше ніж 20% (Двадцять) від суми ліміту невідновлюваної кредитної лінії і в будь-якому разі не менше ніж мінімальна сума кредиту (тобто 5 000,00 (П'ять тисяч) USD або еквівалент п іншій валюті, в межах Ліміту Кредитування, розмір якого визначається відповідно до зазначеного нижче визначення Ліміту Кредитування.
07.07.2015 р. між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» як правонаступником АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК» та позивачем укладено договір про внесення змін та доповнень № 9 до Кредитного договору №73/08-ю від 27.05.2008 р., відповідно до п. 1.1 якого сторони визначили, що Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання Кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у розмірі 800 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням згідно п 2.1 цього Договору, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Строк кредитування - з 27 травня 2008 року до 8 липня 2015 року, включно.
Також п. 1.11 вказаного Договору встановлено, що незважаючи на всі інші умови Кредитного договору, Сторони домовились, що у разі;
(i) Погашення Позичальником не пізніше « 08» липня 2015 року у повному обсязі залишку заборгованості за кредитом, наданим згідно п.1.1 Кредитного договору,
(ii) Погашення Позичальником достроково заборгованості за кредитом, наданим згідно п,1.2 Кредитного договору у сумі, яка складає не менше 8 585 889, 55 гривень (вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 55 копійок).
Банк, у відповідності до статті 605 Цивільного кодексу України, припиняє зобов'язання Позичальника щодо погашення залишку заборгованості за Кредитом, наданим згідно п.1.2 Кредитного договору, шляхом прощення боргу Позичальнику. Кредитний договір вважається припиненим і Сторони не будуть вважати себе пов'язаними будь-якими зобов'язаннями з моменту виконання такого зобов'язання Банк в день виконання такого зобов'язання, надає Позичальнику повідомлення про прощення боргу, в якому зазначається сума прощення.
У той же час, п. 1.12. встановлено, що у випадку невиконання Позичальником умов п.1.11 цього Договору про внесення змін та доповнень, умови щодо прощення боргу вважаються такими, що не набули чинності, і Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредит, наданий згідно п.1.2 Кредитного договору, не пізніше 31 липня 2015 року,
Матеріали справи містять копії платіжних доручень від 07.07.2015 року № 11704755 та від 08.07.2015 року № 11711843, відповідно до яких ОСОБА_1 , як Позичальник) сплачено на користь Банку заборгованість по основній сумі боргу за Договором №73/08-ю від 27.05.2008 р. у розмірі 8 585 889, 55 грн. та заборгованість по відсотках згідно вказаного Договору у розмірі 7 841, 00 грн.
08.07.2015 року Банком на адресу позивача надіслано повідомлення про прощення (анулювання) боргу № 1, відповідно до якого ОСОБА_1 прощено (анульовано) суму боргових зобов'язань згідно Кредитного договору у розмірі 5 723 926, 37 грн.
Беручи до уваги викладене вище, суд зазначає, що в межах даних правовідносин, кредитні зобов'язання за Кредитним договором № 73/08-ю від 27.05.2008 року не погашені до 01.01.2014 року, операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015, отже спірні правовідносини підпадають під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Поряд з цим суд також зазначає, що з копії договору про внесення змін та доповнень № 9 до Кредитного договору №73/08-ю від 27.05.2008 р. вбачається, що остання містить дані щодо зміни валюти зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до переконання, що сторони вказаного вище кредитного зобов'язання дійшли згоди про зміну валюти зобов'язання.
Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що сума в розмірі 8 585 889, 55 грн. є сумою різниця між основною сумою боргу за кредитним зобов'язанням в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню - 08.07.2015 року та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.
При цьому, сума прощеного боргу становила 5 723 926, 37 грн., яку в свою чергу відповідач вважає отриманим доходом позивача.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до переконання, що оскільки прощена ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» заборгованість по кредиту не перевищує суму, визначену положеннями пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, вказане свідчить про необґрунтованість віднесення податковим органом прощеної позивачу суми кредиту до оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем, як вбачається з Акту перевірки, не було досліджено питання курсової різниці кредитної заборгованості та анульованої суми такої заборгованості, та які складові включала анульована сума, висновок податкового органу ґрунтується лише на відомостях ЦБД ДРФО ДФС України за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, відповідно до яких позивач у даний період отримав доход у сумі 5 723 926, 37 грн. за ознакою доходу « 126».
З врахуванням викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.08.2019 року № 0066394202, яким за порушення п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України позивачу нараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 430 220, 34 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 144 176, 27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 286 044, 07 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічна позиція була висловлена колегією суддів Верховного суду в постановах від 13.03.2018 року №826/2226/15 (ЄДРСРУ 72721598), від 08.05.2018 року №819/596/16 (ЄДРСРУ №73869545), №817/401/16 (ЄДРСРУ 73869634) та №802/692/16-а (ЄДРСРУ 73869504).
Щодо податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2019 року № 0066414202, № 0066434202, № 0066444202, суд зазнає наступне.
Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення, контролюючим органом прийнято за порушення, встановлені п.п. «а» п. 176.1 п.176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 179.1 ст. 179 розділу IV та п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, а саме за неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік; за заниження та не перерахування до бюджету військового збору за 2015 рік та не надання до перевірки Книги обліку доходів та витрат для визначення загального річного оподаткованого доходу.
Тобто, суд зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору від доходів, отриманих як додаткове благо за період за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., є похідними від факту отримання чи неотримання платником доходу у вигляді додаткового блага.
Оскільки згідно вищевикладеного судом встановлено, що позивачем такого оподатковуваного доходу не отримано, то висновки про всі інші допущені позивачем порушення податкового законодавства також не можуть бути визнані обґрунтованими, а відповідні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно, беручи до уваги положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 605, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (PНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27 серпня 2019 року № 0066394202, № 0066414202, № 0066434202, № 0066444202.
3. Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04166, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь ОСОБА_1 (PНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять гривень) 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.12.2019 року.