ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2019 року м. Київ№ 640/22724/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 11 жовтня 2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що Громадська рада доброчесності прийняла висновок без дотримання прав позивача на участь у прийнятті рішення та надання відповіді до затвердження такого висновку і надіслала його до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з порушенням підпункту 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали суду позивачем до суду подано власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.
Отже, позовна заява і додані до неї документи є достатніми для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Судом встановлено, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, адже висновок або інформація, що міститься в ньому, розглядаються Комісією під час співбесіди з суддею на відповідному засіданні, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення даної особи до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
За приписами пункту 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
З урахуванням предмета спору, складу учасників справи, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 257, 261, 262 КАС України,
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Громадської ради доброчесності (вул. Генерала Шаповала, буд. 9, м. Київ, 03109) про визнання протиправним та скасування висновку.
Залучити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд. 9) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання ухвали направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.
Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Запропонувати позивачу надати суду інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Витребувати у Громадської ради доброчесності належним чином засвідчені копії:
- Висновку про невідповідність судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 11 жовтня 2019 року;
- Протоколу електронного голосування від 11 жовтня 2019 року, яким затверджено Висновок про невідповідність судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики;
- інших документів, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Витребувані документи надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Встановити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи:
- відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву;
- позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання відповіді на відзив;
- відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання письмових пояснень щодо позову та відзиву.
- третій особі протягом десяти днів з дня отримання ухвали та відзиву - для подання заперечень.
Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам справи, надати (надіслати) до Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.
Суддя О.М. Чудак
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.