ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2019 року м. Київ № 640/17137/19
Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна компанія «РОІК» у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна компанія «РОІК» про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна компанія «РОІК» про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію до суду надійшло клопотання представника відповідача від 30.09.2019, у якому просить залишити позов Головного управління ДФС без розгляду.
На думку відповідача, заявлене клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідачем виявлено наступні невідповідності позовної заяви:
1.1. позов подано та підписано особою, яка не має права подачі та підпису позовної заяви від Головного управління ДФС у місті Києві;
1.2. позов подано з наступними порушеннями вимог щодо форми та змісту:
1.2.1. не вказано ідентифікаційний код юридичної особи позивача у порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;
1.2.2. не вказано повне ім'я представника позивача у порушення ч. 6 ст. 160 КАС України;
1.2.3. відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви у порушення п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України;
1.2.4. позивачем не долучено до копії позовної заяви для відповідача додаток № 21, а саме «Копії податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року» у порушення ч. 1 ст. 161 КАС України;
1.2.5. копії додатків до позовної заяви не засвідчені належним чином;
1.2.6. повноваження особи, що підписувала копію позову та додатки до нього, не встановлені;
1.3. станом на 25.09.2019 між відповідачем та позивачем триває досудове врегулювання спору.
Детально вивчивши пояснення відповідача щодо згаданих невідповідностей, суд зазначає наступне.
1.1. Позовна заява підписана представником ГУ ДФС у м. Києві головним державним інспектором Солов'єм Андрієм Володимировичем, повноваження якого щодо представництва підтверджені належним чином засвідченою копією довіреності № 177/26-15-10-06-12 від 15.01.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
За приписами ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Головне управління ДФС у м. Києві є юридичною особою публічного права. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність процесуальних прав щодо представництва Головного управління ДФС у м. Києві Солов'єм А.В. в адміністративному суді. Водночас, документ на підтвердження службового становища представника не вимагається, оскільки ним підтверджується адміністративна процесуальна правосуб'єктність - здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки. Такою правосуб'єктністю володіє начальник ГУ ДФС у м. Києві - Демченко Людмила Григорівна, яка підтверджується належним чином засвідченою копією наказу № 3562 від 21.03.2019, і включає у себе право наділяти представника, поміж іншого, процесуальними повноваженнями шляхом видачі довіреності.
1.2. Порушення вимог щодо форми та змісту.
1.2.1. Суд звертає увагу відповідача на те, що перша сторінка позовної заяви заповнена на бланку ГУ ДФС у м. Києві, у шапці якої, окрім іншої інформації, зазначений код ЄДРПОУ юридичної особи позивача.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлена вимога зазначити код ЄДРПОУ сторін (для юридичних осіб), однак не містить жодного припису щодо місця розташування даної інформації у позовній заяві.
За висновком суду, позивачем виконано дану вимогу КАС України.
1.2.2. Представник відповідача, посилаючись на ч. 6 ст. 160 КАС України повідомив про зазначення неповного імені представника позивача у позовній заяві.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
В позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Із позовної заяви убачається зазначення по тексту документа імені представника позивача Соловей А. В., за висновком представника відповідача, посилаючись на ч. 1 ст. 28 ЦК України, відповідно до якої ім'я фізичної особи, яка є громадянином України складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якого вона належить.
Приписи ЦК України, що містяться у главі 4 розділу ІІ регламентують, поміж іншого, загальні положення про фізичну особу, здатність мати цивільні права та обов'язки, обсяг її цивільної правоздатності, загальні положення про набуття цивільних прав та обов'язків.
Водночас, існує різниця, між сферою регулювання цивільного матеріального законодавства та адміністративного процесуального.
Частиною 2 ст. 28 ЦК України також зазначено, що при здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.
Водночас, зазначене положення неприпустиме до застосування у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.
Вимоги, зазначені у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлені з метою надання можливості точно ідентифікувати фізичну особу, що має процесуальні права, для цілей адміністративного судочинства.
За висновком суду зазначення прізвища та ініціалів, адреси та РНОКПП фізичної особи-представника юридичної особи, за умови наявності довіреності із зазначенням повного імені такої особи-представника є достатнім для ідентифікації та відповідає формальним вимогам КАС України.
1.2.3 Стосовно зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви у порушення п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Матеріали справи містять належним чином засвідчені письмові докази, перелік яких наведено у позовній заяві. Форма засвідчення письмових доказів передбачає зазначення «Згідно з оригіналом», що свідчить про наявність оригіналів таких документів у особи, що їх надала.
Обов'язок зазначення у позовній заяві про те, що копії додатків наявні у позивача в оригіналі, за умови засвідчення належним чином таких документів, є надмірним формалізмом, та не може перешкоджати у доступі до правосуддя.
1.2.4- 1.2.6 Як зазначає представник відповідача, позивачем не долучено до копії позовної заяви для відповідача додаток № 21, а саме «Копії податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року» у порушення ч. 1 ст. 161 КАС України; копії додатків до позовної заяви не засвідчені належним чином; повноваження особи, що підписувала копію позову та додатки до нього, не встановлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів (ч. 2 ст. 161 КАС України).
Оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень та направляв копію позовної заяви та доданих до неї документів поштою, суд позбавлений можливості перевірити відповідність відправлених документів наданим до суду, особи, що засвідчувала такі документи.
Стосовно додатку 21, а саме «Копії податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року», суд припускає можливість ненадання позивачем даного документа, водночас, оскільки податкова декларація - це документ, що подається платником податків, у відповідача, як платника податків, такий документ повинен зберігатись протягом трьох років, згідно вимог Податкового кодексу України та стандартів бухгалтерського обліку.
За інших обставин, суд може зобов'язати позивача за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою надіслати такі документи, водночас, враховуючи обов'язок платника податків мати примірник поданої податкової декларації, суд не убачає за необхідне її витребувати.
1.3 Стосовно тривання досудового врегулювання спору, який, за висновком представника відповідача перешкоджає судовому розгляду, суд зазначає, що оскарження дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень в адміністративному порядку не перешкоджає судовому розгляду.
У той же час, пояснення, що складають основу адміністративного оскарження, можуть бути прийняті до уваги судом за умови викладення їх у відповідному клопотанні та/або заяві по суті справи.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, норм міжнародного права, а також Кодексу адміністративного судочинства України клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху задоволенню не підлягає.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 160, 161 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна компанія «РОІК» про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко