ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 грудня 2019 року № 826/2884/17
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі:
головуючий суддя Огурцов О.П.;
судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
треті особи 1) ОСОБА_2 ,
2) ОСОБА_3
про визнання незаконним наказу № 2745/5, визнання протиправними дій,
зобов'язання вчинити дії,
за участю :
представника позивача - Дяковського Олександра Сергійовича (договір від 14.03.2018 про надання правової (правничої) допомоги),
представника позивача - Сидоренка Валерія Вікторовича (ордер від 23.03.2018 серії КВ № 363495),
представника відповідача - Степаненко Тетяни Миколаївни (довіреність від 21.06.2018 №7213/19.5/22-18),
третьої особо 1 - Романовича Віктора Івановича
представника третьої особи 1 - Лаврової Ольги Михайлівни (довіреність від 15.03.2017 за реєстр. № 940),
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу № 2745/5, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позивачем 26.03.2018, 11.04.2018 та 26.09.2018 подано заяви щодо зміни позовних вимог та викладено остаточні позовні вимоги в наступній редакції: "1. Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України з приводу видання наказу Міністерства юстиції України від 19 вересня 2016 року № 2745/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
2. Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19 вересня 2016 року № 2745/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
3. Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 27 травня 2016 року № 29786958, від 29 липня 2016 року № 30707578, від 29 липня 2016 року № 30707468, від 01 серпня 2016 року № 30725643, а також записи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесених на підставі цих рішень.". Зазначені уточнення прийняті судом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ винесений з грубим порушенням прав і законних інтересів позивача, оскільки ним були скасовані рішення державних реєстраторів, прийняті на підставі законних, укладених відповідно до норм чинного законодавства України договорів від 24.06.2015 позики, поруки, іпотечного договору та договорів від 12.08.2015 про внесення змін до них, на підставі чого позивач в законний спосіб стала власником нерухоме майна. Також позивач зазначила про те, що оскільки вказані договори є чинними та перехід прав іпотекодержателя від ОСОБА_3 до позивача був вчинений відповідно до норм чинного законодавства України відповідач помилково дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та не прийняв до уваги документально обґрунтовану позицію позивача та ОСОБА_3 яка під час розгляду скарги була викладена представником позивача
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення в яких зазначив про те, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 18.07.2016, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № Р-18494 з доповненнями до неї від 01.08.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.08.2016 за № Р-19591, в порядку статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, за результатом розгляду скарги на підставі висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було прийнято мотивоване рішення про задоволення скарги в повному обсязі з підстав, передбачених чинним законодавством, у формі наказу від19.09.2016 № 2745/5. Також відповідача зазначив про те, що він не може вчиняти реєстраційні дії щодо права власності, в тому числі вносити записи до Державного реєстру прав на підставі рішення суду.
Третя особа 1 надав суду письмові заперечення та пояснення в яких підтримав позицію відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
19.07.2016 ОСОБА_2 подано до Управління розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату скаргу зареєстровану у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № Р-18494 та доповненнями до неї від 01.08.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.08.2016 за № Р-19591 в яких викладено прохання скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Міністерством юстиції України направлено Шаїнській Ліні Йосипівні повідомлення від 08.08.2016 № З/Р-18494/19К, яким у зв'язку зі скаргою ОСОБА_2 від 18.07.2016 (зареєстрована в Мін'юсті 19.07.2016 за № Р-18494) з доповненнями до скарги від 01.08.2016 (зареєстрованими в Мін'юсті 01.08.2016 за № Р-19591) на рішення про державну реєстрацію прав від 27.05.2016 № 29786958 від 29.07.2016 №№ 30707578, 30707468, на виконання пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, направлено їй копію зазначеної скарги, як суб'єкту оскарження, а також повідомлено про те, що про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» рубрики «Послуги» на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (http://ddr.miniust.gov.ua/) за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (https://miniust.gov.ua/).
30.08.2016 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 18.07.2016, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № Р-18494 з доповненнями до неї від 01.08.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.08.2016 за № Р-19591, в порядку статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 складено висновок.
19.09.2016 Міністерством юстиції України відповідно до пункту 1 частини другої, підпункту «а» пункту 2 частини шостої етапі 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно га їх обтяжень», пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 видано наказ № 2545/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким наказано: задовольнити скаргу ОСОБА_2 у повному обсязі; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.05.2016 № 29786958. прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М.О., скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2016 №30707578, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з 29.07.2016 № 30707468. прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., скасувати рішення про державну репарацію прав та їх обтяжень від 01.08.2016 №30725643. прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., поновити запис про іпотеку № 10167679 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2016 № 30706356, поновити запис про обтяження № 10167679 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2016 № 30706304.
Позивач не погоджуючись з наказом відповідача від 19.09.2016 № 2745/5 звернулась з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивачів звернулись до суду не були порушені з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Надання оцінки щодо правомірності вчинення реєстраційних дій щодо яких було подано скаргу ОСОБА_2 від 18.07.2016, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № Р-18494 з доповненнями до неї від 01.08.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.08.2016 за № Р-19591, виходить за межі юрисдикції адміністративного суду, оскільки не спрямоване на захист прав позивачів у сфері публічно - правових відносин.
Отже, в рамках даної адміністративної справи судом підлягає дослідженню виключно питання щодо дотримання відповідачами, при розгляді скарги ОСОБА_2 з доповненнями та прийняття за результатами її розгляду відповідних рішень, вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015.
Частинами першою та другою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 37 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав; скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.
Згідно з частиною сьомою статті 37 вказаного Закону рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини дев'ятої та десятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд. Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах. Відсутність у скарзі обов'язкових відомостей, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації. Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.
Пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 визначено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Згідно з пунктом 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Пунктами 10 та 11 вказаного Порядку встановлено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.
Згідно з пунктом 14 вказаного Порядку висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що: рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації; скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Таким чином Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 чітко визначено процедуру розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації.
Позивачем у позовній заяві не було зазначено про допущення відповідачем порушення процедуру розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації визначеної Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015.
Посилання позивача на помилкові висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не приймаються судом до уваги з огляду на те, що надання оцінки відповідним висновкам виходить за межі компетенції адміністративного суду та сам факт формування помилкових висновків не є порушенням процедури прийняття рішення, а є його змістовим недоліком.
З наданих відповідачем суду копій документів щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 18.07.2016, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № Р-18494 з доповненнями до неї від 01.08.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.08.2016 за № Р-19591 на підставі яких відповідачем було видано оскаржуваний наказ, судом фактів допущення відповідачем процедури розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації визначеної Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не було зазначено про допущення відповідачем порушення процедуру розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації визначеної Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, та судом з наявних в матеріалах справи документів також не встановлено факту допущення порушення відповідної процедури суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01601, м. Київ, вул. Городецького, 13 код ЄДРПОУ 00015622), треті особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) про визнання незаконним наказу № 2745/5, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко