ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2019 року м. Київ № 640/9490/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши клопотання представника відповідача (Мін'юсту) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без виклику сторін в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації, Держави Україна, в особі органів державної влади, які уповноважені її представляти: Державної казначейської служби України та Міністерства юстиції України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення компенсації та моральної шкоди
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації, Держави Україна, в особі органів державної влади, які уповноважені її представляти: Державної казначейської служби України та Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення компенсації та моральної шкоди.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 відкрито провадження у справі №640/9490/19 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В подальшому, від представника відповідача (Міністерства юстиції України) через канцелярію суду надійшли заперечення проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В тексті клопотання представник відповідача навів свої міркування стосовно того, що розглядувана справа є складною у контексті обсягу обставини і матеріалів, що необхідно дослідити під час розгляду такої судової справи, а також про доцільність заслуховування думки сторін у судовому засіданні.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню відповідача, суд зазначає наступне.
У силу приписів норм ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
За змістом норм з п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання суд дійшов висновку про його недостатню обґрунтованість та, що в цьому клопотанні не наведено переконливих доводів з приводу того, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, а також те, чому ця справа не є справою незначної складності.
У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оглянувши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок