ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2019 року м. Київ № 640/23420/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.10.2019 №1227ц;
- поновити позивача на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора);
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.10.2019 по день ухвалення рішення суду.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову:
- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», із 01 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.
Суд зазначає, що позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, при цьому, на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, отже з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону, суд приходить до висновку, що позовна заява містить одну майнову вимогу, а тому, судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви становить 768,40 грн.
Як вже зазначалось вище, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток, зокрема, за час вимушеного прогулу.
При цьому, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року №2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року справа №910/4518/16 (Провадження №12-301гс18).
Згідно з ч.ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва
Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897
Рахунок отримувача - UA988999980000034310206084021
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, додані до неї додатки не засвідчені належним чином.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову.
Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2.Установити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4.Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко