ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 березня 2019 року № 826/16232/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська"
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
третя особа Компанія "NIBULON S.A."
про визнання протиправними дій,
Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Краснопільська" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Компанія "NIBULON S.A.", в якому просить:
- визнати протиправними дії службової особи відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця Сіренко Сергія Володимировича, в межах виконавчого провадження №55583162 у відношенні до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська" (код ЄДРПОУ 00854937), які виявляються в направленні Запиту державного виконавця (№55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В., направляючи на адресу позивача запит №55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018 р. з вимогою надати інформацію щодо наявності у нього майна, яке належить ПрАТ "Компанії РАЙЗ", стану заборгованості перед ПрАТ "Компанії РАЙЗ", надання письмових пояснень щодо її виникнення та надання завірених копій документів щодо здійснених договірних відносин між ПАТ "Компанія "Райз" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Краснопільська" вийшов за межі наданих йому Державою та Законом прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 року провадження у адміністративній справі №826/16232/18 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
В подальшому, Директором Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська" через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Крім того, 03 грудня 2018 року через канцелярію суду надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Компанії "NIBULON S.A." .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року залучено до участі у справі №826/16232/18 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанію "NIBULON S.A." (49 AVENUE DE LA GARE CASE POSTALE 2067 CH-2001 NEUCHATEL SWITZERLAND).
В подальшому, 27 лютого 2019 року представником відповідача через канцелярію суду заявлено аналогічне клопотання щодо розгляду справи за його відсутності та у порядку письмового провадження.
Крім того, 30.10.2018 відповідачем, в межах встановленого строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідачем обґрунтовано надіслано ПСП "Агрофірма "Краснопільська" запит державного виконавця від 03.09.2018 № 55583162/20.1-4/23 щодо надання відомостей про належне боржнику (ПАТ «Компанія «Райз») майно, що перебуває у позивача, та майно чи кошти, які позивач повинен передати боржнику та довідку про стан заборгованості позивача перед боржником, письмові пояснення щодо підстав і строків її виникнення та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів. Направляючи вказаний запит відповідач діяв в межах наданих законом повноважень, оскільки зміст і підстави складання запиту відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а форма - Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, а тому отримавши вказаний запит державного виконавця позивач був зобов'язаний надати інформацію про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які він повинен передати боржнику, однак цього обов'язку не виконав. Також відповідач вказує, що ПСП "Агрофірма "Краснопільська" не вказано, яке конкретно його право, інтерес та/чи свободи у сфері публічно-правових відносин, які охороняються законом, були порушені оспорюваними діями Департаменту ДВС, а тому підстави для визнання оспорюваних процесуальних дій протиправними відсутні. Відтак, відповідач просив відмовити ПСП "Агрофірма "Краснопільська" у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва № 759/16206/14-ц від 28.12.2017, боржником в якому є ПАТ «Компанія «Райз», а стягувачем Компанії «NIBULON S.A.», яка є резидентом Швейцарської Конфедерації.
Позивач зазначає, що 21.09.2018 на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська" надійшов запит (№ 55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича , в якому вимагалося надати інформацію щодо наявності у позивача майна, яке належить ПАТ «Компанії РАЙЗ», стану заборгованості перед ПАТ «Компанії РАЙЗ», надання письмових пояснень щодо її виникнення та надання завірених копій документів щодо здійснених договірних відносин між ПАТ «Компанія «РАЙЗ» та ПСП "Агрофірма "Краснопільська".
Вважаючи дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича щодо вимоги про надання інформації від Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська" протиправними, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
З наведених норм права вбачається, що позивач у виконавчому провадженні №55583162 не є його учасником, зокрема стороною виконавчого провадження або особою, яка залучалася до проведення виконавчих дій.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що державний виконавець на підтвердження законності своїх дій щодо направлення позивачу запиту № 55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018, посилається на норми ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», де пунктом 3 частини 3 встановлено, що виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тобто, наведеною нормою встановлено право відповідача одержувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
При цьому, суд звертає увагу на те, що на момент направлення позивачу інформаційного запиту виконавче провадження № 55583162 закрите чи зупинене не було.
У відповідності до пункту 6 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 11-12 розділу І Інструкції запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень.
Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
Таким чином, запит державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення, а тому відповідач складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказаний запит діяв з метою розшуку майна боржника на виконання вимог статті 18 Закону.
Частиною першою статті 53 Закону передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 20.07.2018 № 8680/9/28-10-41/08-06 офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України надав Департаменту ДВС витяг з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних, виданих і отриманих боржником - ПАТ «Компанія «Райз» впродовж 2014-2018 років, на підставі якого відповідачем встановлено, що в період з 2014 року по 2018 рік ПАТ «Компанія «Райз» реалізувало ПСП "Агрофірма "Краснопільська" товарів (робіт, послуг) на загальну суму 7 284 811,03 грн.
Отже, державний виконавець може звернутись до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати у таких осіб відповідні відомості про майно боржника.
Водночас, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не встановлено жодних обмежень періодів, за які може бути витребувана відповідна інформація.
Посилання позивача на те, що відповідач не мав права витребовувати від нього інформацію щодо дебіторської заборгованості перед ПАТ «Компанія «Райз» від ПСП "Агрофірма "Краснопільська", суд не приймає до уваги, оскільки, як вже зазначалось, пункт 3 частини третьої статті 18 Закону надає державному виконавцю повноваження на вчинення таких дій без жодних умов чи обмежень та відповідач вимагав надати інформацію, яка виключає втручання у господарську діяльність позивача.
Крім того, направлення інформаційного запиту не регулюється приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» і не порушує жодних прав та охоронюваних інтересів позивача.
Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська" до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Компанія "NIBULON S.A. про визнання протиправними дій - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Краснопільська" (код ЄДРПОУ 00854937; місцезнаходження: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 121-В).
Відповідач - Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13).
Третя особа - Компанія "NIBULON S.A." (49 AVENUE DE LA GARE CASE POSTALE 2067 CH-2001 NEUCHATEL SWITZERLAND).
Суддя Н.М. Клименчук