ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
14 січня 2010 року 13:20 № 2а-4780/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до 3-тя особа Південної міжрайонної державної податкової інспекції у Кривому Розі Дніпропетровської області Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз"
про визнання нечинними приписів податкового керуючого
за участю представників сторін:
від позивача, Цуцол О. Г., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
від відповідача, не прибув, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
від третьої особи, не прибув, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання нечинними приписів податкового керуючого від 06.06.07 № 12403/10/240 та від 11.06.07 № 12986/10/240.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог чинного законодавства внаслідок чого неправомірно здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що здійснення операцій по зарахуванню зустрічних однорідних вимог вимагає обов'язкового узгодження з податковим органом. Тому просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України судом у якості третьої особи без самостійних вимог було залучено ВАТ „Криворіжгаз". Однак представник третьої особи до суду не прибув, будь-яких пояснень з приводу позовних вимог суду не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач та ВАТ „Криворіжгаз" укладалися договори про надання послуг на транспортування природного газу та про надання послуг з поставки природного газу.
За цими договорами у позивача та ВАТ „Криворіжгаз" виникли грошові зобов'язання з оплати наданих один одному послуг.
Як підтверджено матеріалами, що містяться у справі позивач мав заборгованість перед ВАТ „Криворіжсталь" сумі 5 613 507,16 грн. (акти виконаних послуг від 31.01.07, 28.02.07, 31.03.07) станом на 26.04 2007 та в сумі 824 322,43 грн. станом на 25.05.07 (акт від 30.04.07).
ВАТ „Криворіжсталь" мало заборгованість перед позивачем, що виникла на підставі Договору №10/16 -152 від 04.02.2000 в розмірі 58 383 687,78 грн. вказана заборгованість підтверджена рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, копії яких містяться у справі. Зазначена заборгованість була зменшена внаслідок сплати ВАТ „Криворіжсталь" 13 219 150,61 грн. та складала 45 164 537,17 грн.
Позивачем були подані заявки про зарахування однорідних зустрічних вимог від 26.04.2007 № 31/19-3896 на суму 5 613 507,16 грн. та від 25.05.07 № 31/19 -4899 на суму 824 332,43 грн.
Відповідачем були винесені приписи від 06.06.07 № 12403/10/240 та від 11.06.07 № 12986/10/240, адресовані ВАТ „Криворіжгаз", в яких зазначено про безпідставність зарахування зустрічних вимог позивачем та ВАТ „Криворіжгаз" та необхідність узгодження таких операцій з податковим органом.
Наявність таких приписів позбавила позивача зменшити свою заборгованість перед ВАТ „Криворіжгаз".
Аналізуючи оскаржувані позивачем приписи, суд зазначає наступне.
Зарахування зустрічних вимог є одним із способів припинення зобов'язання.
Право обирати спосіб припинення зобов'язань належить сторонам такого зобов'язання.
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Згідно ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Вказаний вище перелік є вичерпним.
Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.203 ГК України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
У разі якщо зобов'язана сторона належним чином виконала одне з двох або кількох зобов'язань, щодо яких вона мала право вибору (альтернативне зобов'язання), господарське зобов'язання припиняється виконанням.
Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
Правовою підставою для заборони здійснювати зарахування однорідних зустрічних вимог відповідач визначив п.5 ст.602 Цивільного кодексу України, п.п.8.6.5 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також п.1.19 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п.1.19 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Характерною ознакою бартерної (товарообмінної) операції є те, що розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються в натуральній формі, про що обов'язково має бути зазначено в договорі, так як це є його істотною умовою, згідно з Цивільним та Господарським кодексами України.
Як свідчать матеріали справи, позивач та ВАТ „Криворіжгаз" за надані послуги за договорами про надання послуг про поставку газу та про надання послуг про транспортування газу передбачили розрахунки в грошовій формі. Будь-яких додаткових договорів щодо зміни форми розрахунків сторонами -позивачем та ВАТ „Криворіжгаз" з грошової на натуральну не укладалося. Доказів зворотного відповідач не надав.
Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснювалося виключно по грошових вимогах, тому висновок відповідача про здійснення позивачем бартерних операцій є безпідставним.
Суд також не погоджується з позицією відповідача про необхідність узгодження операцій по зарахуванню однорідних зустрічних вимог з податковим органом, та посилання у зв'язку з цим на п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „По порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки остання не містить в своєму переліку такої операції. Правочинів щодо відчуження майнових прав позивачем та ВАТ „Криворіжгаз" не вчинялося.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Осільки позивач та ВАТ „Криворіжгаз" жодного з передбачених п.п. .6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „По порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правочину не вчиняли, у відповідача не було підстав для реалізації наданого йому п.п.8.6.5 п.8.6 ст.8 Закону України „По порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" повноваження щодо винесення припису.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі не доведено правомірності оскаржуваних приписів.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позов Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити повністю.
Визнати ротиправним та скасувати припис податкового керуючого Південної міжрайонної ДПІ у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Пшигалинської В.О. від 06.06.07 № 12403/10/240, яким заборонено проведення операції но зарахуванню зустрічних однорідних вимог, які виникли за послуги з транспортування природного газу відповідно до договорів, укладених між ДК "Газ України"та ВАТ "Криворіжгаз"від 04.02.00 № 10/16-152 та від 01.02.07 №06/07-207 у сумі 5516507,16 грн.
Визнати протиправним та скасувати припис податкового керуючого Південної міжрайонної ДПІ у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Пшигалинської В.О. від 11.06.07 № 12986/10/240, яким заборонено проведення операції по зарахуванню зустрічних однорідних вимог, які виникли за послуги з транспортування природного газу відповідно до договорів, укладених між ДК "Газ України"та ВАТ "Криворіжгаз"від 04.02.00 № 10/16-152 та від 01.02.07 №06/07-207 у сумі 824 322, 43 грн.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р. О.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -25.01.2010 р.