ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 8/144
м. Київ
24 листопада 2009 року 13 год. 30 хв. № 2а-3334/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомКиївського міського центру зайнятості
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Правовий консалтинг і практика»
Простягнення пені у розмірі 120,62 грн.
За участю представників сторін
від позивача: Сахненко В.М. за дов. № 11-10774 від 09.12.2008 р.
від відповідача: Крат В.Ф. керівник паспорт с.НОМЕР_1
Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Правовий консалтинг і практика'про стягнення пені у розмірі 120 грн. 62 коп.
Позивач адміністративний позов підтримав, просив вимоги щодо стягнення пені задовольнити. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зазначив, що пеня нарахована на несвоєчасну сплату страхових внесків ТОВ «Фірма «Правовий консалтинг і практика'за порушення ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття'не є адміністративно-господарською санкцією. Це пеня нарахована за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідач проти адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні вимог. Зазначив, що позивачем не було враховано, що в рядку 4 розділу 2 Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2006 рік вказана сума -578,93 грн. (тобто, вказана переплата) і надана бухгалтерська довідка (вих.. № 6 від 16.01.2007 р.) з поясненням і проханням зарахувати переплату в рахунок поточних зобов'язань як це передбачено п. 5.13 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття'від 18.12.2000 р. № 339. Крім того, в р. 12 розрахункової відомості вказано залишок заборгованості за Фондом на 01.01.2007 р. 179,45 грн., дана сума також вказана в рядку 13 Розрахункової відомості за 1 квартал 2007 р., а тому нарахування пені як вважає відповідач, є безпідставним та неправомірним.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Правовий консалтинг і практика»16.06.2005 р. було зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників -роботодавців, застрахованих осіб, що сплачують на умовах і в порядку передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
На підприємстві відповідача було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти нарахування та надходження страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено Акт № 1123 від 18.12.2008 р.
Перевіркою встановлено, що заборгованість за платником по страхових внесках склала 389,55 грн.
У зв'язку з заборгованістю відповідачу було нараховано пеню у розмірі 120 грн. 62 коп.
Оскільки, відповідачем сума пені не була сплачена, позивач звернувся до суду за її стягненням.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття'передбачено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місць в день одержання роботодавцями в установах коштів на оплату праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Як вбачається з наданого до матеріалів справи Додатку № 2 до акту № 1123 від 18.12.2008 р. позивачем нараховано суму пені за період з 02.01.2007 р. по 05.12.2008 р., що склала 120 грн. 62 коп.
Суд вважає таке нарахування неправомірним, адже відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Оскільки, сума пені має бути нарахована відповідно до вимог вищевказаної статті, то судом взято період з 06.06.2008 р. по 05.12.2008 р., сума пені за даний період становить -43 грн. 12 коп. = 6,86+2,43+4,22+6,42+7,08+3,10+4,28+5,09+1,55+2,09 (суми пені взяті за кожен місяць згідно додатку № 2 до акту № 1123 від 18.12.2008 р.).
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені належить задовольнити частково, а саме стягненню підлягає пеня у розмірі 43 грн. 12 коп.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Правовий консалтинг і практика'на користь Київського міського центру зайнятості 43 грн. 12 коп. пені.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 27.11.2009 р.