ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
26 листопада 2009 року № 2а-13487/09/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. при секретарі Манічевій В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»
до проДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнання дій протиправними, скасування постанови від 05.10.2009 року про повернення виконавчого документа
за участю представників сторін:
від позивача: Корецький І.Г.
від відповідача: Рублевська Н.П.
Встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними (незаконними) та скасування постанови від 05.10.2009 року про повернення виконавчого документа.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем був повернутий позивачу виконавчий документ на підставі ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що позивачу був встановлений строк для заміни сторони виконавчого провадження, а позивач не вчинив дії по заміні сторони у виконавчому провадженні. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа з огляду на те, що Законом державному виконавцю надане право змінити сторону у виконавчому провадженні, а тому відповідач безпідставно зобов'язав позивача вжити заходів до заміни сторони виконавчого провадження. Крім того, зазначив, що відповідач, посилаючись на перешкоджання позивачем вчиненню виконавчих дій, не склав акт про факт такого перешкоджання, а тому позивач вважає, що відповідач безпідставно повернув виконавчий документ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду на 24.11.2009 року.
В судовому засіданні 24.11.2009 року позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог шляхом заміни відповідача, яким просив суд прийняти уточнення позовних вимог та вважати належним відповідачем по справі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Відповідач підтримав заявлене позивачем клопотання.
Зазначені уточнення позовних вимог прийняті судом, допущено заміну неналежного відповідача по справі на належного - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. У зв'язку з наведеним розгляд справи судом відкладений на 26.11.2009 року.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що виконавчий документ повернуто у зв'язку з тим, що стягував не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій. Зазначив, що Законом державному виконавцю надано право, а не встановлений обов'язок вжити заходів до заміни сторони у виконавчому провадженні, а тому посилання позивача на безпідставність та незаконність винесеної державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
04.06.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. вчинений виконавчий напис нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕВ АГРО». Зазначене у виконавчому написі майно було передано товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВ АГРО'в заставу закритому акціонерному товариству «Банк НРБ'згідно Договору застави № 2569 від 21.07.2005 року. Вказаний договір застави було укладено між ЗАТ «Банк НРБ'та ТОВ «СЕВ АГРО'з метою забезпечення виконання зобов'язань закрито акціонерного товариства «КРАФТ».
Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Банк НРБ»(протокол № 2 від 29.04.2008 року) змінено назву банку із закритого акціонерного товариства «Банк НРБ'на закрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії». У зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства'від 17.09.2008 року № 514, рішенням Загальних зборів акціонерів банку від 17.07.2009 року змінено в частині зазначення типу товариства -Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії»(р. 1 Статуту ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», Довідка з ЄДРПОУ АА №266723).
Про зміну назви банку позивач повідомив відповідача 22.09.2009 року.
27.05.2009 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 13844 виданого 04.06.2008 року приватним нотаріусом КІНО Морозовою С.В. У вказаній постанові в якості боржника зазначене ЗАТ «Крафт», а в якості стягувача -ЗАТ «Банк НРБ».
14.08.2009 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції направлено лист до ЗАТ «Банк НРБ», яким останньому у термін до 30.08.2009 року запропоновано провести авансування витрат для здійснення виконавчих дій у розмірі 20000,00 грн. Роз'яснено, що по завершенню виконавчих дій авансовий внесок повністю буде повернуто стягувану. Одночасно стягувача (ЗАТ «Банк НРБ») попереджено, що у разі не авансування витрат виконавчого провадження, виконавчий документ на підставі п. 4 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження'буде повернутий без виконання.
Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження'встановлено, що витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок Державного бюджету та коштів виконавчого провадження. Так, кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій. Згідно з положеннями ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат для покриття їх частини. Одночасно, Законом встановлено, що при завершенні виконавчих дій авансовий внесок повністю повертається стягувачеві.
Стягувачем не було здійснено авансування витрат виконавчого провадження, що підтвердили в судовому засіданні і представник позивача і представник відповідача. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження, копії якого наявні в матеріалах справи, є лист позивача № 4980/4/14 від 04.09.2009 року, яким позивач повідомив відповідача про те, що не вбачає підстав для проведення авансування витрат на здійснення виконавчих дій.
Відповідачем направлений закритому акціонерному товариству «Банк НРБ'лист (№ Н-14324-25-8 від 15.09.2009 року), яким останнього повідомлено, що в ході виконавчих дій встановлено наступне: за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, правонаступником боржника по виконавчому напису закритого акціонерного товариства «Крафт'є приватне акціонерне товариство «Вознесенський консервний завод». Враховуючи наведене, стягувачу запропоновано вжити заходів щодо заміни сторони -боржника за виконавчим написом приватного нотаріуса № 13844 від 04.06.2008 року. Одночасно, стягувача попереджено, що в разі ненадання інформації про зміну боржника у 20-тиденний строк, дії позивача будуть розцінені як перешкоджання провадженню виконавчих дій, а виконавчий документ буде повернуто без виконання на підставі п. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження'встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Позивачем не вчинено жодних заходів для заміни боржника у виконавчому провадженні. Позивач не звертався до державного виконавця з відповідною заявою, як то передбачено ст. 11 вказаного Закону, позивач не звертався до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, не надав відповідь на лист відповідача від 15.09.2009 року. В судовому засіданні представник позивача зауважив, що вчиняти заходів щодо заміни сторони у виконавчому провадженні є правом державної виконавчої служби, яким, на думку позивача, неправомірно не скористався відповідач.
Проте, суд звертає увагу, що статтею 11-1 Закону «Про виконавче провадження'встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватись усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Тобто, обов'язок позивача вчиняти залежні від нього заходи, спрямовані на забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій, закріплений законодавчо.
05.10.2009 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, на підставі п. 4 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа, якою виконавчий документ (виконавчий напис № 13844 виданий 04.06.2008 року приватним нотаріусом КІНО Морозовою С.В.) повернутий стягувачу, у зв'язку з тим, що останній не надав інформації щодо заміни боржника у виконавчому документі (виконавчому написі).
Пунктом 4 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилось, повертається стягувачеві у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Судом встановлено, що позивачем не було здійснено авансування витрат на проведення виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення виконавчого документа, не вжито заходів для заміни сторони -боржника у виконавчому документі, позивач не виконав свій обов'язок щодо сумлінного користування наданими йому правами, позивач не сприяв державному виконавцю у забезпеченні повного і своєчасного вчинення виконавчих дій, а тому зауваження відповідача щодо перешкоджання позивачем державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій є обґрунтованим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова ВП №13011206 від 05.20.2009 року про повернення виконавчого документа винесена державним виконавцем правомірно, з урахуванням вимог чинного законодавства України, розсудливо, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення (винесення постанови), а тому вимоги позивача про скасування постанови ВП №13011206 від 05.20.2009 року про повернення виконавчого документа та визнання дій відповідача щодо винесення зазначеної постанови неправомірними задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, а також відсутності з боку позивача документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються (ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Постанова складена в повному обсязі та підписана 01.12.2009 року.