ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
30 жовтня 2009 року 11:58 № 2а-9216/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Литвиненко Д.В. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської державної адміністрації Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Обставини справи:
Позивачка звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації та Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації щодо забезпечення ОСОБА_1 благоустроєним житлом, як суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду та про зобов'язання Київську міську державну адміністрацію та Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію надати судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 окрему благоустроєну трикімнатну квартиру у місті Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на Конституцію України, ч. 3 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" та зазначає, що згідно вимог чинного законодавства України відповідачі зобов'язані забезпечити ОСОБА_1 -суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду благоустроєним житлом протягом шести місяців після обрання суддею. Проте, у зв'язку з невиконанням відповідачами обов'язку щодо забезпечення ОСОБА_1 житлом вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідач 1 -Київська міська державна адміністрація проти позовних вимог заперечував виходячи з того, що до повноважень Київської міської державної адміністрації та Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації не належить вирішення питання поліпшення житлових умов окремих громадян. А тому відповідним місцевим органом виконавчої влади за місцем знаходження суду в якому працює позивачка є Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, який повинен займатись житловим забезпеченням суддів. В судовому засіданні представником Київської міської державної адміністрації заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не відноситься до категорії справ, розгляд яких відповідно до ст.ст. 1, 4, 7 КАС України має здійснюватись у порядку адміністративного судочинства. За наслідками обговорення даного клопотання суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні.
Відповідач 2 - Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація проти задоволення позовних вимог також заперечував, вказуючи, що згідно вимог чинного житлового законодавства Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація не має власного житлового фонду, не веде будівництво і не наділена правом обліку, розподілу та надання житла для позивача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проти позовних вимог заперечує, підтримуючи позицію Київської міської державної адміністрації.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України № 12/2001 від 15.01.2001р. призначена на посаду судді арбітражного суду Київської області.
Наказом № 21-к від 21.03.2005р. зарахована на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду згідно Указу Президента України № 1367/21004 від 04.11.2004р.
Постановою Верховної Ради України № 3283-IV від 22.12.2005р. обрана на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково.
Позивачка зареєстрована в гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 28/41.
В судовому засіданні встановлено, що постійного житла в місті Києва позивачка не має.
ОСОБА_1 зарахована на квартирний облік з 19.09.2007р. за № 1138 та включена до позачергово списку для суддів, які потребують поліпшення житлових умов.
Рішенням житлової комісії Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. підтверджено необхідність забезпечення ОСОБА_1 житлом.
Адміністрація Київського міжобласного апеляційного господарського суду на підставі п. п. 7, 8 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням вимог ст. ст. 47, 49 Житлового Кодексу УРСР неодноразово зверталась до Київської міської державної адміністрації та Головного управління житлового забезпечення з проханням забезпечити житлом суддів, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема ОСОБА_1 .
Надаючи відповідь заступник голови Київської міської державної адміністрації - начальник Головного управління М. Голиця зазначив, що питання поліпшення житлових умов працівникам Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути розглянуто при формуванні розподілу загальної площі квартир у жилих будинках на 2008 рік.
Листом від 01.04.2009р. № 044/98-988 Головне управління житлового забезпечення повідомило, що Київська міська державна адміністрація в межах можливостей вирішує питання поліпшення житлових умов працівників судів міста Києва та районних судів, а питання поліпшення житлових умов працівників Київського міжобласного апеляційного господарського суду не відноситься до його компетенції.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частини 1, 2 ст. 126 Конституції України та частини 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" від 01.12.2004р. № 19-рп/2004 встановлено незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.
Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100, розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 передбачено, що однією з основних гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне, побутове та соціальне забезпечення, а його зменшення є фактичним зниженням рівня незалежності суддів, що суперечить статті 126 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про статус суддів" незалежність суддів забезпечується матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.
Тобто, з метою забезпечення принципів самостійності судів, незалежності суддів та в цілому незалежного та неупередженого правосуддя судді повинні мати, передбачений законодавством належний рівень матеріального та соціального забезпечення.
З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. Починаючи з 19.09.2007р., тобто з дня виникнення права на забезпечення житлом, діяла редакція ч. 7 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" наступного змісту: "Не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду -відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду". Станом на день звернення позивачки до суду ч. 7 ст. 44 Закону України діє у наступній редакції "Не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом".
В момент виникнення у позивачки права на забезпечення благоустроєним житлом відповідачами вимоги ч. 7 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" виконані не були.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не забезпечення ОСОБА_1 - суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду благоустроєним житлом та про зобов'язання Київську міську державну адміністрацію та Голосіївську районну у м. Києві державну адміністрацію виконати вимоги ч. 7 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" в редакції, яка діяла на момент виникнення у позивачки права на забезпечення благоустроєним житлом.
Відповідно до п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. № 470, позивачка є особою, яка потребує забезпечення благоустроєним житлом.
Правила ст. 42 Житлового Кодексу УРСР щодо надання жилих приміщень виключно громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, не поширюються на позивачку, як на особу, яка має забезпечуватись житлом позачергово протягом шести місяців після обрання на посаду.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів" від 03.08.2005р. № 707 обов'язок по забезпеченню судді апеляційного суду житлом з наданням йому додаткової жилої площі в термін не пізніш як через шість місяців покладено на місцеві органи державної виконавчої влади по місцю знаходження суду.
Згідно з Указом Президента України "Про утворення Київського міжобласного і Луганського апеляційних господарських судів" від 25.06.2003р. № 552/2003 місцезнаходженням Київського міжобласного апеляційного господарського суду є м. Київ, а тому обов'язок по забезпеченню позивача благоустроєним житлом покладається на Київську міську державну адміністрацію.
Доводи відповідача щодо неможливості забезпечення ОСОБА_1 благоустроєним житлом у зв'язку з відсутністю у Київській міській державній адміністрації компетентних повноважень, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне. Надаючи відповідь на звернення Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2207р. № 044/98-3470 виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) Головне управління житлового забезпечення, вказав на те, що питання поліпшення житлових умов працівникам Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути розглянуто при формуванні розподілу загальної площі квартир у жилих будинках на 2008 рік. Тобто тим самим відповідач визнав, що забезпечення благоустроєним житлом суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду повинна здійснювати Київська міська державна адміністрація.
Крім того, судом враховано п. 34 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджене Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок України від 11.12.1984р № 470 в якому вказано, що виконавчі комітети обласних і міських Рад народних депутатів, які є замовниками по житловому будівництву, щороку, після затвердження державного плану економічного і соціального розвитку Української РСР, складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році.
Тобто з вищенаведеного слідує, що забезпечення житлом позивачки здійснюється шляхом вчинення відповідачами сукупності дій, так як відповідачі безпосередньо беруть участь у забезпеченні житлом позивача. Саме Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація є замовниками по житловому будівництву, а Київська міська державна адміністрація реально отримує частину житлових приміщень при забудовах та здійснює їх перерозподіл.
Тому, суд приходить до висновку, що саме до повноважень відповідачів належить забезпечення житлом ОСОБА_1 - суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду, оскільки названі органи виконавчої влади є місцевими органами виконавчої влади, до повноважень яких належить вчинення дій щодо забезпечення житлом ОСОБА_1 .
Крім того, як зазначалось вище назване підтверджується і перепискою Відповідача 1 - Київської міської державної адміністрації з Київським міжобласним апеляційним господарським судом, який по суті визнав обов'язок щодо забезпечення житлом ОСОБА_1 , проте у зв'язку з відсутністю благоустроєного житла у жилих будинках відповідач не мав можливості виконати вимоги передбачені ч. 7 ст. 44 Закону України "Про статус суддів".
Розмір благоустроєного житла, яким має бути забезпечений позивач встановлюється в порядку розділу III Житлового Кодексу УРСР та з урахуванням вимог ч. 8 ст. 44 Закону України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що до завдань, які покладені на Київську міську державну адміністрацію та Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію входить і обов'язок щодо забезпечення благоустроєним житлом ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності відмови у забезпеченні позивачки благоустроєним житлом згідно вимог ст. 44 Закону України "Про статус суддів".
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити адміністративний позов частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації та Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації щодо не забезпечення ОСОБА_1 благоустроєним житлом, як суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
3. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію та Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію надати судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду - ОСОБА_1 окрему благоустроєну квартиру в порядку визначеним розділом III Житлового Кодексу УРСР та з урахуванням вимог ч. 8 ст. 44 Закону України та ст. 50 Житлового Кодексу УРСР.
4. В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Келеберда
Дата складення повного тексту рішення суду - 06.11.09р.