ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 жовтня 2009 року 11:32 № 2а-8717/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б при секретарі Гальченко О.В., за участю представників сторін:
від позивача: Низенка Вадима Юрійовича
від відповідача: Савенок В'ячеслава Григоровича
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
провизнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ
Представник ОСОБА_1 Низенко Вадим Юрійович звернувся з позовом про визнання рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва як такого, що прийнято не на підставі та не у межах повноважень з порушенням відповідних строків та спонукання відповідача видати позивачу свідоцтво про сплату єдиного податку.
Ухвалою від 27 липня 2009 року позовну заяву було залишено без руху, з огляду на її невідповідність вимогам статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем було усунено недоліки, які стали підставою для залишення позову без руху, зокрема позовні вимоги викладено наступним чином -визнати нечинним рішення відповідача від 15.06.09р. № 7788/б/17-223 нечинним та зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво про сплату єдиного податку за кодом 67.20.0 на 2009 рік.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачем обрано вид діяльності та подано до відповідача заяву встановленої форми та зразка для видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, однак відповідачем вимог позивача не задоволено, свідоцтва не видано.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що Подільською районною у місті Києві радою не встановлено розмір єдиного податку, який має бути сплачено позивачем. З огляду на викладені обставини відповідач стверджує, що позивач не може отримати свідоцтва про сплату єдиного податку, оскільки відповідач може діяти лише в межах та у спосіб прямо визначений законодавством, натомість порядку дій податкової інспекції у випадку відсутності нормативно встановленого розміру податку, Законами та Указом Президента не визначено.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
5 червня 2009 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва з заявою про видачу свідоцтва платника єдиного податку, у якій просила внести зміни до переліку видів діяльності.
До даної заяви було додано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування від 05.06.09р., оригінал свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.09р., оригінал платіжного доручення.
Відповідно до заяви позивач просив видати свідоцтво платника єдиного податку на 2009 р. за видами діяльності: «Допоміжна дальність у сфері страхування та пенсійного забезпечення»(67.20.0), «Консультування з питань комерційної діяльності та управління»(74.87.0), «Надання інших комерційних послуг»(74.87.0).
Листом від 15.06.2009 р. №7785/Б/17-223 ДПІ у Подільському районі м. Києва було відмовлено гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку за таким видом діяльності, як «Допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення»(67.20.0), оскільки на зазначений вид діяльності місцевою радою не встановлено ставки єдиного податку.
Відповідно до пп. 4.2 п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'від 03.07.1998 р. № 727/98 передбачено, що форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Відповідно до пункту другого Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 р. N 599 підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Згідно з пунктом третім вищезазначеного Порядку якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то ним придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.
Отже, оскільки позивач сплачує єдиний податок за вже встановленими ставками для інших видів діяльності, то ним має сплачуватися єдиний податок лише за одним з видів діяльності, за більшою ставкою.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дана норма кореспондується з приписами статті 67, згідно з якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та пункту першого частини другої статті 92 Конституції України, згідно з яким виключно законами України встановлюються зокрема система оподаткування, податки і збори.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що у даному випадку відсутній обов'язок позивача зі сплати єдиного податку за видом діяльності «Допоміжна дальність у сфері страхування та пенсійного забезпечення»(67.20.0), оскільки компетентним органом -Подільською районною у місті Києві радою не було встановлено розміру єдиного податку за цим видом діяльності.
Проте, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва'та Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку не передбачено такої підстави для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, як відсутність нормативно встановленої ставки.
Також суд приймає до уваги ту обставину, що позивач не несе зобов'язань зі сплати єдиного податку за видом діяльності «Допоміжна дальність у сфері страхування та пенсійного забезпечення», оскільки сплачує єдиний податок за максимальною ставкою за інші види діяльності.
Вищезазначена обставина була підтверджена представником відповідача в судовому засіданні.
Пунктом першим статті восьмої Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи приписи частини першої статті 42 Конституції України, згідно з якими кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, суд доходить висновку, що відсутність встановленої ставки єдиного податку не може бути підставою для обмеження права позивача на підприємницьку діяльність та застосування спрощеної системи оподаткування.
Таких висновків суд доходить з урахуванням того, що конституційне право позивача (ст. 42 Конституції України) не може бути обмежено з посиланням на відсутність законодавчо встановленого механізму дій компетентного органу .
В частині вимог про визнання нечинним рішення відповідача від 15.06.09р. № 7788/б/17-223 в позові слід відмовити, оскільки даний лист не є застосуванням до позивача владно - розпорядчих функцій, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, до якого можуть бути застосовані наслідки у вигляді визнання нечинним.
Вимог про визнання неправомірними дій відповідача позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м.Києва видати ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку за кодом 67.20.0 на 2009 рік.
3. В решті позову відмовити.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Б.Федорчук