ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
23 жовтня 2009 року 15:09 № 2а-12475/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови від 09.09.2009 р., визнання бездіяльності протиправною
за участю:
від позивача - Глінський В.М., довіреність № 622 від 01.09.2009 р.
від Відповідача1 - Рекашова А.М., довіреність №25-22/1206 від 12.12.2008 р.
від Відповідача 2 - Рекашова А.М., довіреність №25-22/1206 від 12.12.2008 р.
Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі -Позивач) звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 14700658 від 09.09.2009 р. з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. (далі -Постанова), визнати дії старшого державного виконавця Хомишина Ю.Б. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення Постанови неправомірними та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (далі -Відповідач 1) відкрити виконавче провадження.
У судовому засіданні 19.10.2009 р. в якості співвідповідача залучено старшого державного виконавця Хомишина Ю.Б. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі -Відповідач 2).
Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив скасувати Постанову, посилаючись на її невідповідність законодавству України та те, що воно порушує права, інтереси Позивача, а також - визнати дії Відповідача 2 щодо прийняття Постанови протиправними.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнала, зазначивши, що оскаржувана постанова прийнята в порядку, у спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. 10.08.2009 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно, зареєстрованого в реєстрі за №2779. Виконавчий напис Позивачем пред'явлено до виконання Відповідачу 1. Відповідачем 2 винесено Постанову, яку Позивач отримав 28.09.2009 року за вхідним № 3150.
При винесені Постанови, Відповідач 2 керувався пунктом 5 статті 19, пунктом 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі -Закон). Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження, як зазначено у Постанові, слугувало те, що у наданому до виконання виконавчому написі нотаріуса відсутній строк набрання чинності рішенням, що суперечить вимогам статті 19 Закону.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог статті 19 Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3)найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Згідно зі статтею 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові (частина друга).
Аналогічні приписи містяться у пунктах 1.4, 3.8 "Інструкції про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158.
Відповідно до Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року №3425-ХІІ дата підписання виконавчого напису, а також інших документів, складених нотаріусом не мають відкладального значення в набутті чинності і датуються днем вчинення.
Статтею 89 цього Закону встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Враховуючи встановлені в суді обставини, підстав вважати, що даний виконавчий документ не відповідає вимогам Закону немає.
Отже, враховуючи відповідні положення Закону, Закону України "Про нотаріат", а також те, що у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. вказано, в тому числі, дату його вчинення, строк протягом якого його може бути пред'явлено до виконання, суд вважає необґрунтованим відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що у виконавчому написі не зазначено строк набрання чинності.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що Постанова прийнята необґрунтовано, не розсудливо, тому є протиправною і підлягає скасуванню.
Щодо вимог Позивача заявлених до Відповідача 2 про визнання неправомірними його дій при винесенні оскаржуваної Постанови то слід зазначити,що відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 09.09.2009 р. ВП № 14700658.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса від 10.08.2009 р., зареєстрованого в реєстрі 2779.
Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" за рахунок Державного бюджету України.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Донець В.А.
Постанова виготовлена в повному обсязі 27.10.2009 р.