ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
04.09.2009 р. 14:27 № 2а-10051/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Власенкової О.О. при секретарі судового засідання Чернишевої О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Платинум банк» (далі -Позивач)
до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві (далі - Відповідач)
провизнання протиправними постанов та зобов'язання вчинити дії
представники
від Позивача:Тимченко Я.П. (довіреність від 17 липня 2009 року № 41)
від Відповідача:не прибув
обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання протиправними та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 06 серпня 2009 року про залишення без задоволення скарги Позивача на дії державного виконавця та постанови державного виконавця від 10 липня 2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. від 05 червня 2009 року за реєстровим № 462 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а також про зобов'язання Відповідача винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання згаданого виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою суду від 19 серпня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 04 вересня 2009 року.
У судове засідання 04 вересня 2009 року представник Відповідача не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України судовий розгляд справи 04 вересня 2009 року не відкладався і справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 04 вересня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 23 червня 2009 року № 50-04-03/3284 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 05 червня 2009 року за реєстровим № 462 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Позивача 26 583,31 дол.США заборгованості за договором про іпотечний кредит від 11 вересня 2006 року № 3.06090670, що станом на 05 червня 2009 року за курсом НБУ складає 202 354,81 грн., 1 756,72 грн. нарахованої пені та 1 700,00 грн. витрат за нотаріальні послуги, за рахунок майна, переданого в іпотеку, квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (далі -виконавчий напис нотаріуса).
Постановою про відмову у відкриттів виконавчого провадження від 10 липня 2009 року № 13676492 відмовлено у прийнятті до провадження згаданого виконавчого напису нотаріуса через те, що у виконавчому написі та у заяві зазначено два боржника: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Листом від 10 липня 2009 року № 881/22 Відповідач повернув Позивачеві виконавчий напис нотаріуса без виконання та направив постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Не погоджуючись із постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження Позивач подав до начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві скаргу від 30 липня 2009 року № 50-04-03/4870 на дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження.
Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Іванець Г.О. від 06 серпня 2009 року відмовлено у задоволенні скарги Позивача, а дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження визнано такими, що відповідають Закону України „Про виконавче провадження".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України „Про виконавче провадження".Відповідно до положень статей 3 та 18 Закону виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема виконавчі написи нотаріусів.
Згідно зі статтею 87 Закону України „Про нотаріат" нотаріуси для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Статтею 89 Закону України „Про нотаріат" визначено, що у виконавчому написі повинні зазначатися:
- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
- найменування та адреса стягувача;
- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
- строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса
Відповідно до пункту 291 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 при вчиненні кількох виконавчих написів за документами, що встановлюють заборгованість однакової форми, копія кожного окремого зобов'язання не вимагається. У таких випадках у справах нотаріуса залишається одна копія документа, що встановлює заборгованість (на одного з боржників), і список боржників, на стягнення боргу з яких вчинені виконавчі написи, з зазначенням повної назви та адреси боржників, строку платежу, суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, а в необхідних випадках й інших даних. Стягувачу видаються виконавчі написи на кожного боржника окремо у відповідності до списку.
Водночас, виконавчий напис нотаріуса як виконавчий документ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 19 Закону України „Про виконавче провадження". Так, відповідно до зазначеної статті, у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата та номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) стягувача й боржника, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання для фізичних осіб, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача й боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача й боржника за його наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою
На підставі аналізу викладених норм законодавства суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріуса видається на кожного боржника окремо.
Статтею 26 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження. Зокрема, згідно з пунктом 6 частини 1 цієї статті державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження" про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
Беручи до уваги те, що у виконавчому написі нотаріуса, поданому Позивачем на виконання Відповідачеві, всупереч вимогам статті 89 Закону України „Про нотаріат", пункту 3 частини 1 статті 19 Закону України „Про виконавче провадження" та пункту 291 Інструкції зазначено двох боржників, державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження та виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10 липня 2009 року № 13676491.
Статтею 8 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та керівник вищестоящого органу.
Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому
підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Однак, з огляду на те, що оскаржувана постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10 липня 2009 року № 13676491 відповідає вимогам Закону України „Про виконавче провадження", начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління у м.Києві Іванець Г.О. правомірно відмовила у задоволенні скарги Позивача на дії державного виконавця від 30 липня 2009 року № 50-04-03/4870.
Беручи до уваги вищевикладене позовна заява є необґрунтованою, а тому у суду відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись статтями 3, 18, 19 Закону України „Про виконавче провадження", статтями 87, 89, 91 Закону України „Про нотаріат", статтями 159, 161-163 , 181 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмову відмовити повністю.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Власенкова О.О.