ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
22.07.2009 р. < Час проголошення > № 2а-5565/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі судового засідання Сергієнко-Колодій В.В. розгялунувши у відкритому судовому засіданні адмінстративну справу
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва
про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій
за участю представників сторін:
від позивача -Достова Т.В.
від відповідача -Цимбалюк О.Л.
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2008 році.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" із змінами та доповненнями, відповідач не працевлаштував трьох інвалідів, якоих повинен був працевлаштувати за законом, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць та працевлаштуванню інвалідів за 2008 рік у розмірі 94 573,50 грн. Крім того, за невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів, на підставі п. 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 233, позивачем нарахована пеня в розмірі 1 059, 24 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 06.07.2009 року.
В судових засіданнях 06.07.2009 року та 22.07.2009 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судових засіданнях 06.07.2009 року та 22.07.2009 року проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що виконати передбачений законодавством норматив з тим навантаженням, яке є на підприємстві, є неможливим, через специфіку роботи.
В судовому засідання 06.07.2009 року судом оголошувалася перерва в розгляді справи до 22.07.2009 року в порядку ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
27.02.2009 року Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік" -по формі 10-ПІ (поштова-річна), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42.
Відповідач у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 453 особи, відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 18 інвалідів, а працевлаштував - 15.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон № 875), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1434.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Штатна чисельність працівників відповідача у 2008 році становила 453 особи, відповідач мав влаштувати на роботу 18 інвалідів, а працевлаштував лише 15, отже зазначеного нормативу не виконав в повному обсязі.
Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації не залежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Статтею 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Доказів того, що відповідач у 2008 році вживав заходи, необхідні для організації працевлаштування інвалідів, останнім суду не подано.
Посилання відповідача на те, що останній має заборгованість по виплаті працівникам заробітної плати, судом не приймається до уваги, оскільки зазначене не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку забезпечити працевлаштування інвалідів, згідно встановленого Законом нормативу або, у разі невиконання зазначеного 4-х відсоткового нормативу, сплати штрафних санкцій, сума яких визначається статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.»
Зазначене також спростовує посилання відповідача на те, що через брак бюджетного фінансування підприємства, до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 94 573, 50 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 1 059, 24 грн.
Відповідно до п. п. 2, 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. № 233, установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відділенням Фонду соціального захисту інвалідів. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно, тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 1 059, 24 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (03113, м. Київ, пр. Перемоги 82-а, код ЄДРПОУ 31753249) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01) адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 94 573 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 74 коп. та пеню в розмірі 1 059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 24 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Васильченко І.П.