(повна)
27 листопада 2019 року м. Чернігів Справа № 620/995/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участю секретаря Якуш І.В.,
представника позивача Чернінської Л.М.,
та представника відповідача Тимошенка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Національної комісії, що здійснює Державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування Постанови № 472 від 29.03.2019,
09.04.2019 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (далі - ПАТ «Чернігівгаз», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати індивідуальний акт - постанову відповідача № 472 від 29.03.2019 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова НКРЕКП, від 29.03.2019 № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» є протиправною, оскільки прийнята на підставі хибних висновків акта перевірки про порушення ПАТ «Чернігівгаз» п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу. Вважає, що донарахування обсягів природного газу із застосуванням коефіцієнту приведення об'єму природного газу до стандартних умов за період з жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року є неправомірним, оскільки Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 , не надано право оператору ГРМ здійснювати приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для комерційних розрахунків; використання оператором ГРМ Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, відносно побутових споживачів є неправомірним. Також вказує, що відповідач при прийнятті постанови вийшов за межі своїх повноважень, оскільки згідно Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого НКРЕКП № 428 від 14.06.2018, має право вимагати усунення тільки тих порушень, які було виявлено під час перевірки, проте оскаржуваною постановою зобов'язано привести свої дії у відповідність чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, а не окремих споживачів.
10.04.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ПАТ «Чернігівгаз» про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Представником відповідача подано відзив, в якому останній просить залишити позовну заяву без задоволення та зазначає, що постанова № 472 прийнята Комісією в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - законності, справедливості та недопущення дискримінації. Зазначає, що розрахунки за природний газ здійснюються в куб. м, а переведення в енергетичні одиниці носить виключно інформаційний характер. Розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік у обсягах, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.12.2015 № 847 були розраховані з урахуванням втрат, які виникають у зв'язку з не приведенням показань побутових лічильників газу до стандартних умов. Викладене вище підтверджує, що постанова НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» прийнята НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу» на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.
16.05.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що дії НКРЕКП є незаконними, дискримінаційними та вчиненими з порушенням принципів діяльності, визначеними ст. 4 Закону України «Про НКРЕКП», зокрема законності, компетентності, ефективності, справедливості, прогнозованості та своєчасності прийняття рішень, неупередженості та об'єктивності під час прийняття рішень, недопущення дискримінації та відповідальності за прийняті рішення. Законодавство в повній мірі забезпечило рівність споживачів природного газу на ринку та передбачило оплату витрат на ринку природного газу на приведення його до стандартних умов за рахунок споживачів, а НКРЕКП під час прийняття оскаржуваної постанови не врахувало дію власних регуляторних актів, обов'язкових до виконання всіма суб'єктами ринку природного газу, в тому числі і побутовими споживачами, та з порушенням діючого законодавства притягнула позивача до відповідальності накладаючи штраф у максимальному розмірі та зобов'язуючи провести перерахунок наданих послуг побутовим споживачам не тільки тим, особові рахунки яких були предметом перевірки, а й абсолютно всім побутовим споживачам. Зазначає, що у випадку вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання оскаржуваної постанови та проведення необґрунтованого перерахунку побутовим споживачам фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу, починаючи з жовтня 2018 року, матиме місце понесення позивачем значних матеріальних ресурсів, а у разі задоволення позову, рішення суду не забезпечить відновлення порушених прав позивача та не призведе до приведення правовідносин ПАТ «Чернігівгаз» із побутовими споживачами у попередній стан, оскільки подібний механізм у діючому законодавстві відсутній. Враховуючи наведене, просить позов ПАТ «Чернігівгаз» задовольнити у повному обсязі та скасувати оскаржувану постанову.
Представником відповідача 23.05.2019 подано заперечення, в яких зазначено, що викладені у відповіді на відзив доводи є безпідставними та такими, що не спростовують твердження відзиву НКРЕКП на позовну заяву.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 задоволено заяву ПАТ «Чернігівгаз» про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено дію Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №472 про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/995/19.
11.06.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/21401/18.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 провадження у справі поновлено.
03.10.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 31.10.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ПАТ «Чернігівгаз» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (том № 1 а.с.54-55). Свою діяльність товариство здійснює на підставі затвердженого загальними зборами акціонерів Статуту (том № 1 а.с.37-51).
Судом встановлено, що ПАТ «Чернігівгаз» є оператором газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) на території Чернігівської області та на даний час діє на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Основна діяльність ПАТ «Чернігівгаз» полягає у здійсненні розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться в його власності або користуванні відповідно до законодавства та, відповідно, здійснення щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами Комісії з проведення перевірки НКРЕКП, на підставі посвідчення на проведення позапланової перевірки від 13.03.2019 № 122 (том № 1 а.с.52), у строк з 18.03.2019 по 22.03.2019 була проведена позапланова перевірка щодо дотримання ПАТ «Чернігівгаз» вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови з розподілу) (відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 19.06.2017 № 807).
За результатами проведення складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 22.03.2019 № 107, у якому зафіксовано порушення (том № 1 а.с.21-28), а саме:
пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме:
дотримання вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
З жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року позивачем неправомірно донараховано споживачам 50.74 куб.м, природного газу на суму 429,24 тис. грн із застосуванням коефіцієнту приведення об'єму природного газу до стандартних умов.
Не погоджуючись із виявленими порушеннями ПАТ «Чернігівгаз» 27.03.2019 подано заперечення (том № 1 а.с.29-35).
Однак, 29.03.2019 за результатами розгляду вказаного вище акта НКРЕКП винесено постанову № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природнього газу та здійснення заходів державного регулювання», якою:
відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 та статтей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накладено штраф у сумі 850 000,00 грн за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу ГРМ, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ;
відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язано ПАТ «Чернігівгаз» у строк до 18.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам за ЕІС-кодами 56XM41A739494319, 56XM41A62976929R, 56XM41С96878663V, 56XM41G60500719К, 56XM41Е67068426W, 56XM41G57317367Р за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу;
у разі здійснення ПАТ «Чернігівгаз» неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об'ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам ПАТ «Чернігівгаз» до 18.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року (том № 1 а.с.19-20).
Вважаючи постанову НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 протиправною, ПАТ «Чернігівгаз» звернулося до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016 (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу (ч.1 ст.2 Закону № 1540-VIII).
Згідно ст. 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою (п.3 ч.5 ст. 14 Закону №1540-VIII).
Відповідно до ч.1-5 ст. 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав (п.2 ч.7 ст. 19 Закону №1540-VIII).
Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VІІІ (далі - Закон №222-VІІІ) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (ст. 2).
Згідно п.3 ч.2 ст.6 Закону №222-VІІІ орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності: здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №222-VІІІ державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Згідно з ч.4 ст. 19 Закону №222-VІІІ спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках в останній день перевірки. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. У разі виявлення порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п'яти робочих днів з дня складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі наявності хоча б однієї з таких підстав: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або порушено її (їхні) законні права чи інтереси, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині (п.4 ч.9 ст. 19 Закону №222-VІІІ).
Частинами 14, 15 статті 19 Закону №222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
Відповідно до п.32 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон №329-VIII) Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
До компетенції Регулятора на ринку природного газу належать: затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG (п.6 ч.3 ст.4 Закону №329-VIII).
Згідно п.5 ч.4 ст.59 Закону №329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню (підпункт «б»).
За приписами ч.5 ст. 59 Закону №329-VIII під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.
Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем.
Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.
Оператор ГРМ відповідає за переведення об'єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.
Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається Оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/Гкал/МДж.
Обсяг переданої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) та величина об'єму природного газу (м куб.) за відповідний період повинні бути зазначені Оператором ГРМ в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу та актах приймання-передачі природного газу по об'єктах споживачів, що не є побутовими.
Оператор ГРМ зобов'язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об'єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж).
Нормативно-правовими актами, які визначають величини коефіцієнтів є:
1) Методика визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 року № 595 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за № 1224/8545 (далі - Методика № 595);
2) Методика визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 року № 116 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 року за № 346/8945 (далі - Методика № 116).
Відповідно до глави 1 Методики №595 - ця Методика призначена для розрахунків питомих втрат газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об'ємів газу низького тиску, які вимірюються лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу. Розрахунки питомих втрат газу здійснюються за допомогою коефіцієнтів коригування показів лічильників. Питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.
Отже, вказана Методика може застосовуватись виключно для розрахунку питомих витрат газу і включення їх до собівартості розподілу (тариф на розподіл природного газу).
Глава 1 "Загальні положення" та Глава 2 "Галузь використання" Методики №116 визначають, що розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно. Дія цієї Методики поширюється на суб'єктів господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об'єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.
Оскільки, побутові споживачі, не являються суб'єктами господарювання та громадянами-підприємцями норми Методики №116, зокрема величини коефіцієнтів, також не можуть бути застосовані до побутових споживачів.
Отже, чинними нормативно-правовими актами не визначено величин коефіцієнтів приведення до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків із побутовими споживачами, а отже і такі дії операторів ГРМ є неправомірними, що й стало підставою, зокрема, для прийняття відповідачем пункту 3 оскаржуваної постанови № 472.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про безпідставне посилання позивача на пункт 3 глави 1 розділу ІX Кодексу газорозподільних систем, згідно якого фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках; об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу, оскільки норма щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об'ємів природного газу з куб. м в енергетичні одиниці.
Тобто, розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються лише в куб. м, а переведення в енергетичні одиниці носить виключно інформаційний характер.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).
За приписами п. 1.1 Договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Так, згідно п.п. 5.3 Договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.
Разом з тим суд зауважує, що нормами Кодексу газорозподільних систем не регламентовано процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах (куб. м.) та містять виключно процедуру такого приведення для споживачів, що не є побутовими.
Зокрема п.5 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити:
1) присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку;
2) величину приєднаної потужності об'єкта споживача;
3) перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності);
4) акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що складається з урахуванням вимог цього Кодексу;
5) групу споживання та планові місячні об'єми споживання побутового споживача у розрізі 12 календарних місяців, що визначаються відповідно до вимог цього Кодексу (норма застосовується щодо побутових споживачів з лічильником газу);
6) норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу);
7) розрахунок втрат і витрат природного газу (за необхідності щодо споживачів, які не є побутовими).
Пунктом 1 глави 4 розд. ІХ Кодексу газорозподільних систем вказано, що визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно визначення, наданого у Методиці визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, виробничо-технологічні (нормовані) втрати газу - граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 № 236, затверджено Методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (далі - Методика № 236), дія якої поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (далі - Оператори газорозподільної системи, Оператори ГРМ, ліцензіати).
Пунктом 6 Методики № 236 передбачено розмежування розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу для побутових та непобутових споживачів суб'єкта господарювання з розподілу природного газу за одиницю приєднаної потужності.
До завдань Міністерства енергетики та вугільної промисловості України належить, зокрема затвердження переліку нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку (п.п. 14 п. 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 382/2011).
Методикою № 595, яка призначена для розрахунків питомих втрат газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об'ємів газу низького тиску, які вимірюються лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу, передбачено, що питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.
За приписами п.2 глави 6 розд. ІІІ Кодексу газорозподільних систем очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на 2017 рік визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу на 2016 рік відповідного Оператора ГРМ.
Очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на наступні роки (після 2017 року) визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу поточного року, зменшених на показник ефективності, який встановлюється НКРЕКП щороку до 31 грудня і не може перевищувати 5 %.
Відповідно до п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: надавати послуги розподілу природного газу за тарифами, що встановлені НКРЕКП (п.п. 15).
Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 424, яка діяла до 01.04.2017, до встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, установлено Публічному акціонерному товариству «Дніпрогаз» тариф на послуги розподілу природного газу за 1000 куб.м.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що покриття об'єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, а отже і стягнення додаткових витрат із побутових споживачів є безпідставним, оскільки такі витрати вже включені у тариф, що встановлений НКРЕКП.
Згідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно частин 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову від 29.03.2019 № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України.
З урахуванням наведеного, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, постанова від 29.03.2019 № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» є обґрунтованою та не підлягає скасуванню, як наслідок позов ПАТ «Чернігівгаз» задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 168, 227-228, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Національної комісії, що здійснює Державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування Постанови № 472 від 29.03.2019 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 03358104).
Відповідач: Національна комісія, що здійснює Державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133).
Повне судове рішення складено 10.12.2019.
Суддя О.М. Тихоненко