10 грудня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1074/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області № 0104035604 від 03.09.2019 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 22.07.2019 р. ним була зареєстрована податкова накладна № 136 від 22.07.2018 р. Водночас, під час її реєстрації було допущено технічну помилку, а саме вказано 2018 р. Протягом п'яти днів дану податкову накладну було відкориговано, внесено зміни та зареєстровано податкову накладну правильно за № 136 від 22.07.2019 р. У графі “причина коригування” розрахунків коригування до таких податкових накладних вказано “виправлення помилки”.
На думку позивача, відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних, які станом на дату проведення камеральної перевірки та складання акту фактично анульовані, що не призвело до змін у податковій звітності позивача з податку на додану вартість.
З огляду на наведене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та прийняте без врахування заперечень, викладених у акті перевірки, всіх обставин та документів, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказувало, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки, за результатами матеріалів камеральної перевірки встановлено, що податкова накладна від 22.07.2018 р. № 136, виписана позивачем та зареєстрована в ЄРПН з порушенням законодавчо встановленого терміну для їх реєстрації, передбаченого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на суму ПДВ 2997,50 грн, а саме, зареєстрована в ЄРПН із затримкою від 61 до 365 календарних днів.
На підставі виявлених порушень та у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2019 р. № 0104035604, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1199,00 грн (2997,50 грн Х 40%) за затримку реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 61 до 365 календарних днів.
Враховуючи вищезазначене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, в тому числі виправлення помилок податкових накладних та розрахунків коригування до них. Фактично відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних накладних, які станом на дату проведення перевірки та складання акту фактично анульовані та не призвели до змін у податковій звітності позивача з ПДВ за липень 2018 р. Відтак, не може бути жодних юридичних наслідків складання помилкової податкової накладної №136 від 22.07.2018 р., та накладення штрафних санкцій за її несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН.
Окрім цього, позивач посилається на постанову Верхового Суду від 05.03.2019 р. у справі № 806/2975/16, в якій вказано, що помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.
Відповідач подав до суду заперечення, в яких вважає, що приписи Податкового кодексу не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
За наведених обставин, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Дослідивши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 02894548) зареєстроване як юридична особа 21.02.2007 р. та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 33023839 від 17.05.1999 р. (а.с. 39-41, 66).
На підставі п.п. 19-1.1.1, п.п. 19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена камеральна перевірка Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої складено акт від 13.08.2019 р. № 3373/24-13-56-04/02894548 (а.с. 67).
За результатами вказаної перевірки, ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено порушення Головним територіальним управлінням юстиції у Чернівецькій області п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме податкова накладна №136, дата виписки - 22.07.2018 р, дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 26.07.2019 р, кількість днів на, які порушено термін реєстрації - 345, сума ПДВ зазначена в податковій накладній - 2997,50 грн (а.с. 67).
Листом від 13.08.2019 р. № 5687/10/24-13-56-04 вищевказаний акт камеральної перевірки направлено позивачу, який отримано ним 16.08.2019 р., про що свідчить відмітка в поштовому рекомендованому відправленні (а.с. 69, 100).
Не погоджуючись з висновком акта перевірки, 24.08.2019 р. позивач подав до ГУ ДФС у Чернівецькій області заперечення до акту про результати перевірки (а.с . 70).
За результатами розгляду заперечень, 02.09.2019 р. відповідач листом за № 8199/9/24-13-56-04 повідомив позивача, що акт про результати камеральної перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій області від 13.08.2019 р. № 3373/24-13-56-04/02894548 щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, залишено без змін (а.с. 71-72).
Вказане повідомлення про розгляд заперечень надіслано позивачу 23.09.2019 р., що підтверджується фіскальним чеком (а.с. 73).
На підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки, відповідач виніс податкове повідомлення - рішення № 0104035604 від 03.09.2019 р., яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 1199,00 грн, а саме за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму по податку на додану вартість 2997,50 грн грн застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 1199,00 грн (а.с. 10, 102).
Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач направив на адресу позивача листом від 03.09.2019 р. № 67/9/24-13-56-04 з повідомленням про вручення, яке отримане останнім 04.09.2019 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 100, 101).
Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, загальна сума штрафної санкції склала 1199,00 грн (а.с. 103).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків. Контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбачених законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів платежів (п.п. 19-1.1.1, п.п. 19-1.1.2 п.п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Згідно п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України).
Приписами п. 76.2 ст. 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої складено акт від 13.08.2019 р. №3373/24-13-56-04/02894548 (а.с. 67).
За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено порушення Головним територіальним управлінням юстиції у Чернівецькій області п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкова накладна №136, дата виписки - 22.07.2018 р., дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 26.07.2019 р, кількість днів на, які порушено термін реєстрації - 345, сума ПДВ зазначена в податковій накладній - 2997,50 грн (а.с. 67).
За пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Згідно з п. 1 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування (п. 6 Порядку № 1246).
За приписами п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 14, 15 Порядку № 1246).
Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту) врегульовано ст. 192 ПК України.
За приписами п. 192.1. ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Як видно із матеріалів справи, що 26.07.2019 р. позивачем зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №136 від 22.07.2018 р. на суму податку на додану вартість в розмірі 2997,50 грн, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за № 9311749850, дата складання 26.07.2019 р. о 15:36:03 (а.с. 44, 45).
Як зазначав у позові позивач та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із допущеною помилкою, а саме не вірно вказаним роком - 2018 р., позивачем подано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 22.07.2019 р. № 1 до податкової накладної №136 від 22.07.2018 р., що зареєстрований в ЄРПН та підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за № 9167539092, дата складання 31.07.2019 р. о 10:39:41 (а.с 46, 47).
Дослідженням квитанції про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за № 9167539092 від 31.07.2019 р. встановлено, що за результатами обробки розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 22.07.2019 р. № 1 до податкової накладної № 136 від 22.07.2018 р. «Документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Помилок не виявлено».
30.07.2019 р. позивачем було подано правильно оформлену податкову накладну № 136 від 22.07.2019 р. на суму податку на додану вартість в розмірі 2997,50 грн, яка аналогічна попередній накладній, але з вірно зазначеною датою (2019 рік) (а.с. 48).
Судом встановлено, що 30.07.2019 р. позивачем зареєстрована в ЄРПН податкова накладна № 136 від 22.07.2019 р. на суму податку на додану вартість в розмірі 2997,50 грн, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за № 9166268225, дата складання 30.07.2019 р. об 11:24:00 (а.с. 48, 49).
Дослідженням квитанції про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за № 9166268225 від 30.07.2019 р. встановлено, що за результатами обробки податкової накладної № 136 від 22.07.2019 р. «Документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Помилок не виявлено».
Отже, через технічну помилку (замість 22.07.2019 р. вказано 22.07.2018 р.) податкова накладна № 136 від 22.07.2018 р. була анульована позивачем шляхом складання та реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 22.07.2019 р. до податкової накладної № 136 від 22.07.2018 р. та подальшою подачею до ЄРПН правильно оформленої податкової накладної № 136 від 22.07.2019 р.
Суд вважає, що податкова накладна №136 від 22.07.2018 р., у зв'язку із допущеною помилкою є зайво зареєстрованою, про що свідчить розрахунок коригування № 1 від 22.07.2019 р. та податкова накладна № 136 від 22.07.2019 р., яка зареєстрована згідно ст.192 та 201- 1 ПК України, сума ПДВ складає 2997,50 грн та відповідає сумі ПДВ зазначеній в податковій накладні №136 від 22.07.2018 р., яка мала бути анульована.
Отже, розбіжностей між даними податкової декларації та даними ЄРПН не виникло, дані, наведені в податковій звітності, відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку. Відтак, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, та має враховуватись розрахунок коригування з метою виправлення допущеної помилки при складанні податкової накладної.
Дані доводи були викладені в заперечені до акту перевірки, однак не були розглянуті та не взяті до уваги відповідачем.
На переконання суду, якщо платник податків помилився при зазначенні року у податковій накладній, то вносити виправлення в рік податкової накладної не можна. Тому платник податків складає розрахунок коригування, де в графі 2 вказує причину коригування “Виправлення помилки”. Даний розрахунок коригування реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних. Правильна податкова накладна повинна бути складена на дату виникнення першої події.
Таким чином, позивач самостійно виправив помилку шляхом складання нової правильно оформленої податкової накладної за правильною датою першої події 22.07.2019 р. та шляхом обнулення помилкової податкової накладної від 22.07.2018 р. через складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.
Таким чином, позивач в силу вимог п. 192.1 ст. 192 ПК України подав до ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної у зв'язку із виправлення помилки, допущеної при складанні податкової накладної від № 136 від 22.07.2019 р., що не пов'язане зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, фактично відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної накладної, яка станом на дату проведення перевірки та складання акту фактично анульована та не призвела до змін у податковій звітності позивача з ПДВ за липень 2018 р.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що не може бути жодних юридичних наслідків за складання помилкової податкової накладної №136 від 22.07.2018 р., та накладення штрафних санкцій за її несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верхового Суду від 05.03.2019 р. у справі № 806/2975/16, в якій вказано, що помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.
Суд приходить до висновку, що з боку позивача відсутнє порушення терміну реєстрації податкової накладної від № 136 від 22.07.2019 р. в ЄРПН, відтак відсутні підстави для застосування штрафу в сумі 1199,00 грн (2997,5 грн х 40%) до позивача у відповідності до ст. 120-1 ПК України за порушення терміну реєстрації помилково зареєстрованої податкової накладної.
За наведених обставин, відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2019 р. № 0104035604, яким до позивача безпідставно застосовано штраф у розмірі 1199,00 грн (2997,5 грн Х 40%).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевстановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач під час судового розгляду справи, довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення (оскаржуваного податкового повідомлення - рішення).
Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.09.2019 р. № 2897 (а.с. 4).
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки судові витрати (судовий збір) у сумі 1921,00 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 241 та 246 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області № 0104035604 від 03.09.2019 р.
3. Стягнути на користь Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області (вулиця Грушевського, 1, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 02894548);
відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вулиця Героїв Майдану, будинок 200-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 43143196).
Суддя В.К. Левицький