про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2019 року справа № 580/3872/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви Уманської міської ради до виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Уманська міська рада звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 18.04.2018 №38 «Про проведення нумерації об'єкту нерухомого майна»;
- скасувати запис в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1065484571108, а саме: опис змін: Адреса: Черкаська обл., вулиця Бандери Степана, будинок 12 змінено на Черкаська обл, Уманський р, с/рада Родниківська, автодорога Київ-Одеса, 203 км+800м, будинок б/н, відомості внесені до Реєстру: 23.06.2018. ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Родниківської сільської ради Уманскького району Черкаської області, Черкаська обл, індексний номер рішення:41767980.
Суддя в силу ч. 1 ст. 171 КАС України перевіривши позовну заяву, вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позові у якості відповідачів зазначено виконавчий комітет Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Міністерство внутрішніх справ України, Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області, проте не сформовано позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (ЄДРСР № 77969515) спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
У позові зазначено, що позивач дізнався про оскаржуване рішення від 18.04.2018 лише 22.07.2019. Суд зауважує, що у правовій позиції Верховного Суду України у рішенні від 22.02.2017 у справі №6-17цс17 зазначено: "порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також слідує із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше".
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Позивачем не надано обґрунтованої заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження неможливості дізнатися про оскаржуване рішення раніше.
Позивачем додано до матеріалів справи платіжне доручення від 09.10.2019 № 1214 про сплату судового збору у сумі 3842 грн. Разом з тим, зазначене платіжне доручення слугувало доказом сплати судового збору у справі № 580/3387/19. Враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674), позивач може звернутись до Черкаського окружного адміністративного суду з клопотанням про повернення суми сплаченого судового збору у справі № 580/3387/19 у зв'язку з поверненням позовної заяви, платіжне доручення від 09.10.2019 № 1214 про сплату судового збору у сумі 3842 грн не є належним доказом підтвердження сплати судового збору у справі № 580/3872/19.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом №3674-VI.
За подання юридичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1921грн.
З огляду на викладене позивачу необхідно надати докази сплатити судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру у сумі 3842 грн. (2 х 1921).
Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі:
розрахунковий рахунок UA658999980000034313206084028, одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/22030101, код ЄДРПОУ:38031150, Банк: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,
1.Позовну заяву Уманської міської ради до виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2.Надати Уманській міській раді десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 3842 грн.;
- нової редакції позовної заяви із зазначенням позовних вимог до кожного з відповідачів;
- обґрунтованої заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з доказами на її підтвердження.
3.У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
4.Копію ухвали надіслати позивачу.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рідзель