про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2019 року справа № 580/3863/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини при розгляді скарги Даценка О.І. від 06.05.2019 щодо не притягнення до адміністративної відповідальності сільського голови Білозірської сільської ради Міцука В.П.;
- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поновити провадження за скаргою ОСОБА_1 від 06.05.2019 щодо притягнення до адміністративної відповідальності сільського голови Білозірської сільської ради Міцука В.П.;
- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно сільського голови Білозірської сільської ради ОСОБА_2 ;
- у разі задоволення позову зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суддя в силу ч. 1 ст. 171 КАС України перевіривши позовну заяву, вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).
Позивачем у позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на критерії ч. 2 ст. 2 КАС України з огляду на внесення Законом України від 27.02.2018 № 2293-VIII змін до статті 254 КУпАП.
У позові позивач просить визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, проте не зазначає з посиланням на норми права, у чому саме полягає бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з огляду на розгляд скарги позивача саме Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (лист від 10.07.2019 № 14573.4/Д-7064.3/19/26.1
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2.Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- нової редакції позовної заяви із зазначенням: обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; обґрунтування бездіяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з посиланням на норми чинного законодавства України.
3.У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
4.Копію ухвали надіслати позивачу.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рідзель