06 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1679/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
секретар: Рябчич А.М.
за участю:
позивачки ОСОБА_1,
представниці відповідача Бондар І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 р. № Ф-4105-50 та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача від 11.05.2019 р. № Ф-4097-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 10125,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є головою фермерського господарства "Шостак" яке здійснює свою господарську діяльність по сьогоднішній день. 30.03.2018 року до Чаплинського відділення ДПІ Новокаховського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі подала заяву про взяття ФГ на облік як платника єдиного соціального внеску. Від податкового органу не отримала жодного офіційного документу про взяття на облік та надання статусу платника податків. Однак, у листопаді 2018 року отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 4914,36 грн. від 07.11.2018 р. № Ф-4105-50 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 7371,54 грн. від 04.02.2019 р. № Ф-4105-50. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 504/495/19 визнано протиправним та скасовано ці вимоги. Але відповідач не врахував рішення суду, не виключив суми боргу з інтегрованої картки і виніс нову вимогу від 11.05.2019 р. № Ф-4097-50 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 10125,72 грн.
Вважає вимогу протиправною, так як жодних перевірок щодо своєчасності та повноти нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів не проводилося; договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з податковим органом не укладала у вимозі не зазначено періоду виникнення заборгованості. З 11.09.2018 року працевлаштована на посаду інспектора, фахівця Григорівської сільської ради та є застрахованою особою, що також виключає винесення вимоги, оскільки є подвійне стягнення ЄСВ. Просить задовольнити позовну вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та зазначила, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), позивачка як голова фермерського господарства не є особою звільненою від сплати ЄСВ. Те що вона працевлаштована не звільняє від сплати єдиного внеску. Позивачка власноруч подавала заяву про постановку на облік, тобто їй відомі ці обставини та необхідність сплати ЄСВ.
03.09.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. № 1162, зняття з обліку здійснюється за заявою платника єдиного внеску. Позивачем відповідну заяву подано після винесення оскаржуваної вимоги. Тому відсутні підстави для її скасування.
Ухвалою від 16.08.2019 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.
06.09.2019 року за клопотанням позивача провадження по справі зупинено до вступу в законну силу рішення суду по справі № 540/495/19.
28.11.2019 року провадження по справі поновлено.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.03.2018 р. головою ФГ "Шостак " ОСОБА_1 до Чаплинського відділення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подано заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою 1-ЄСВ.
11.06.2018 р. позивачкою подано запит до Чаплинського відділення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про отримання витягу з реєстру страхувальників.
02.04.2018 року Чаплинським відділенням Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області складено та вручено ОСОБА_1 повідомлення про облік платника єдиного внеску.
Вищезазначені документи (в копіях) позивачка надала суду як додатки до позовної заяви.
Чаплинським відділенням Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 07.11.2018 р. винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 4914,36 грн. № Ф-4105-50, а 04.02.2019 р. вимогу № Ф-4105-50 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 7371,54 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 р. у справі № 504/495/19 визнано протиправним та скасовано вищезазначені вимоги.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 року рішення ХОАС залишено без змін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно п.5-1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Аналогічні норми містяться в пп.6 п.1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 статті 5 Закону № 2464-VI встановлено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. ...
Згідно з ч.2 ст.5 Закону № 2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Приписами ч.4 ст.5 Закону № 2464-VI визначено, що обов'язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Слід наголосити, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону N 2464), а за порушення законодавства про єдиний внесок, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність.
Підпунктом 2 пункту 13 розділу IV Інструкції № 449 передбачено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3, 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, у разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів: для платників, зазначених у підпунктах 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.
На виконання ст.5 Закону № 2464-VI наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. № 1162 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників (далі - Порядок № 1162).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 1162 передбачено, що Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464.
Відповідно до п.4 розділу І Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Згідно п.1 розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Згідно п.2 розділу V Порядку № 1162 у разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.
Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, є Закон України від 19 червня 2003 року N 973 "Про фермерське господарство" (далі - Закон N 973).
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту.
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша статті 4 Закону N 973).
Відповідно до частин 1 та 2 Закону № 973 трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.
З 01.01.2018, згідно з пунктом 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.
Суд приходить до висновку, що зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464).
Суд вважає, що голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню на підставі пункту 5-1 частини першої статті 4 Закону N 2464. На членів фермерських господарств поширюються обов'язки, визначені, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464, щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Члени фермерського господарства, з 01.01.2018 зобов'язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску.
Законодавством чітко визначено період, за який членом фермерського господарства повинен бути сплачений єдиний внесок у разі припинення членства у фермерському господарстві - з дня початку діяльності до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку.
З матеріалів справи вбачається і підтверджено в судовому засіданні позивачкою, що вона є головою діючого фермерського господарства, яким не сплачувався єдиний внесок.
Суд відхиляє обґрунтування позивачки з посиланням на її працевлаштування, оскільки таких підстав для звільнення ЗУ № 2464 не передбачає, а визначений ним перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Щодо посилань позивачки на те що вона не отримала повідомлення про включення до реєстру платників ЄСВ, не укладала договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що у вимозі не зазначено періоду виникнення заборгованості, суд зазначає, що додані позивачкою документи як заява про постановку на облік платника ЄСВ, запит на отримання витягу з реєстру, повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, дають підстави визнати, що постановка на облік була здійснена за її заявою, про що їй повідомлено.
Посилання на не укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування як на підставу протиправності вимог про сплату боргу (недоїмки) є безпідставним, так як позивачка не відноситься до кола осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вичерпний перелік яких визначено ч.1 ст.10 Закону № 2464-VI.
Крім того, позивачка посилається на пункти Інструкції № 449 та Порядку № 1162, які є підзаконними актами та не є такими, що визначають платників ЄСВ та осіб звільнених від його сплати, не встановлюють розміру єдиного внеску, оскільки це визначає Закон № 2464.
Як вже було судом зазначено вище, фермерські господарства є платниками ЄСВ з дня початку діяльності до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку.
Позивачка не надала суду доказів подання заяви про зняття з обліку на момент винесення вимоги.
При цьому, факт працевлаштування позивача на роботу та сплату роботодавцем єдиного соціального внеску із виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, не звільняє позивача від сплати єдиного внеску як голови фермерського господарства.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно ч.5 ст.8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Приписами п.2 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Зі змісту абзацу 3 пункту 3 розділу VІ Інструкції № 449 слідує, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
В даному випадку відповідач, встановивши за даними інформаційної системи несплату позивачем єдиного внеску як голови (члена) фермерського господарства, нарахував ОСОБА_1 борг у сумі 10125,72 грн. за період з квітня 2018 року по квітень 2019 року з розрахунку мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Незважаючи на вищенаведену позицію суду, щодо обов'язку нарахування та сплати позивачкою ЄСВ з моменту подання заяви до подання заяви про зняття з обліку, суд вважає, що у відповідності до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беріть участь ті самі особи, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
До суми оскаржуваної вимоги № Ф-4105-50 від 11.05.2019 року увійшли суми по попереднім вимогам за таким же номером від 07.11.2018 р. та від 04.02.2019 року в сумі 7371,54 грн., які визнано протиправними та скасовано рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року у справі № 540/495/19.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З урахуванням зазначеного рішення суду вимога є протиправною частково на суму 7371,54 грн.
Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 242-248 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати частково протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року № Ф-4105-05 на суму 7371,54 грн (сім тисяч триста сімдесят одна грн. 54 коп.).
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі внести коригування до інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 7371,54 грн (сім тисяч триста сімдесят одна грн. 54 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (індентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 грудня 2019 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 111060000