Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 грудня 2019 р. № 520/13293/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Дергачівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Дергачівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки.
Позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України з таких підстав.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною 1 статті 34 Цивільного кодексу України передбачено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Частиною 2 статті 32 Цивільного кодексу України передбачено, що неповнолітня особа вчиняє правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, крім правочинів, передбачених статтею 31 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 32 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Як встановлено судом, позовна заява подана та підписана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на день звернення з цим позовом до суду не досягла повноліття (вісімнадцять років), тобто віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність.
На підтвердження віку позивача до позовної заяви додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2002 р. (запис в книзі актів громадянського стану за № 49), згідно якого запис про дату народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява подана та підписана неповнолітньою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки станом на день звернення з цим позовом до суду останній виповнилося 17 років і один місяць.
Вищевказане свідчить про те, що станом на день звернення з цим позовом до суду 06.12.2019 р. позивач не досяг повноліття, тобто адміністративної процесуальної дієздатності, що відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 43, 56, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.А. Волошин