Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 грудня 2019 р. № 520/12211/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення №40 від 27.09.2019 відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років 4 місяці 28 днів роботи стажистом на посаді помічника прокурора Дергачівського району Харківської області у період з 30.01.1998 по 27.06.1998, призначити ОСОБА_1 з 27.09.2019 пенсію за вислугу років у розмірі, передбаченому ч.ч. 1 та 2 ст. 50-1 Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 у редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" - 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати за останні 24 місяці перед зверненням за пенсією, на підставі довідок прокуратури Харківської області №18-264 від 26.09.2019 про складові заробітної плати, а також виплачувати ОСОБА_1 пенсію у повному обсязі без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 15.11.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його рішення є правомірним, тому що в нього немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 27.09.2019 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014. До заяви про призначення пенсії додав копії військового квитка, диплома про навчання, довідки про складові заробітної плати, паспорту, трудової книжки та довідки з місця роботи.
09.10.2019 позивач отримав рішення відповідача №40 від 27.09.2019 про відмову у призначенні пенсії. У своєму рішенні відповідач посилається на те, що на даний час пенсія працівникам прокуратури призначається відповідно ЗУ "Про прокуратуру" в редакції 15.07.2015, де зазначено, що пенсія призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше - 24 років стажу, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років. Відповідач встановив, що станом на дату звернення стаж позивача складає лише 23 роки 7 місяців 3 дні, (в тому числі стаж на посадах прокурорів 20 років 7 місяців 19 днів).
Суд зазначає, що вимогу призначити пенсію позивач обґрунтовує тим, що саме на час коли діяла вказана норма він закінчив навчання та обирав місце майбутнього працевлаштування з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою працівникам (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону України "Про прокуратуру" передбачала, що відпрацювавши в органах прокуратури понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. Гарантія реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення додатково була закріплена ст. 22 Конституції України, яка передбачала, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням викладеного, відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії мав застосувати положення ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011, оскільки внесеними вказаним Законом, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 змінами, на які посилається відповідач, на порушення ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії'" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення «Кічко проти України» від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії, стаж вислуги, що дає право на пенсію за вислугою років, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", складає більше 20 років. До нього входить половина строку навчання в юридичній академії за спеціальністю «Правознавство» (денна форма навчання за державним замовленням); з 30.01.1998 по теперішній час робота в органах прокуратури (на посадах : з 30.01.1998 - стажиста на посаді помічника, з 13.01.1999 - помічника, а з 01.09.1999 - старшого помічника прокурора Дергачівського району Харківської області; з 05.06.2000 - старшого помічника прокурора Московського району м. Харкова; з 26.10.2001 - прокурора відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Харківської області; з 18.02.2004 - старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення, а з грудня 2010 року (у зв'язку зі змінами у штатному розкладі прокуратури Харківської області) - старшого прокурора відділу захисту прав громадян та інтересів держави при застосуванні законів про адміністративні правопорушення прокуратури Харківської області; з 27.01.2015 - старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, з 27.08.2015 (у зв'язку зі змінами у штатному розкладі прокуратури Харківської області) - прокурора цього ж відділу, а з 13.04.2016 (у зв'язку зі змінами у штатному розкладі прокуратури Харківської області) і по цей день - на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Харківської області). Тобто, станом на дату звернення стаж позивача на посадах прокурорів складає 21 рік 7 місяців 28 днів.
Отже, позивач має право для призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (більше 22 років вислуги та більше 20 років роботи на прокурорських посадах).
Таким чином відновлення права позивача на призначення пенсії полягає у зобов'язанні відповідача здійснити призначення позивачу пенсії за вислугою років з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Прокуратурою Харківської області від 26.09.2019 №18-264, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №93662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення №40 від 27.09.2019 відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років 4 місяці 28 днів роботи стажистом на посаді помічника прокурора Дергачівського району Харківської області у період з 30.01.1998 по 27.06.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 27.09.2019 пенсію за вислугу років у розмірі, передбаченому ч.ч. 1 та 2 ст. 50-1 Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 у редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" - 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати за останні 24 місяці перед зверненням за пенсією, на підставі довідок прокуратури Харківської області №18-264 від 26.09.2019 про складові заробітної плати, а також виплачувати ОСОБА_1 пенсію у повному обсязі без обмеження її максимального розміру.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов