Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 грудня 2019 р. № 520/8905/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченко А.В.
при секретарях- Мурадли А.І., Жук С.В.
за участі представників сторін:
позивача - Коваленко Л.Д.
відповідача - Лукянцева С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.07.2019р. № 00011831306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 80 603,75 грн. (основний платіж 64 483 грн., штрафні санкції - 16 120,75 грн.); № 00011841306 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 5 971,63 грн. (основний платіж 4 777,30 грн., штрафні санкції - 1 194,33 грн.);№ 00011851306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 85 990,76 грн. (основний платіж 57 327,17 грн., штрафні санкції - 28 663,59 грн.);№ 00011861306 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 32 230,50 грн., № 00011871306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.,вимоги про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 30.07.2019р. № Ф-00000951306 на суму 70 067,23 грн., рішення від 30.07.2019р. № 00011781306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 11 152,81 грн.
Позивач вважає вказані рішення та вимогу неправомірними, незаконними, винесеними з порушенням податкового законодавства, а тому є такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов в обґрунтування своєї правової позиції та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, допитавши свідка, суд встановив наступні обставини.
Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з 01.01.2016р. по 31.12.2018 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складений акт від 16.07.2019р. № 2432/20-40-13-06- 08/2273012438.
Вказаним актом перевірки зафіксовані наступні порушення:
частини 4 пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, а саме неповідомлення за формою №20 - ОПП на всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням;
п. 177.1, пп. 177.4.1, 177.4.5 п. 177.4, 177.5 ст.177 Податкового кодексу України, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 57 327,17 грн., в тому числі за 2017 рік на 33 922,49 грн., за 2018 рік на 23 404,68 грн.;
п.1 ч.1. ст.4, п.1 ч.2. ст.6, п.2 ч.1. ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині заниження ЄСВ на загальну суму 70 067,23 грн., в тому числі за 2017 рік на 41 460,86 грн. та за 2018 рік на 28 606,37 грн.;
п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 64 483,00 грн., в тому числі за грудень 2017 рік на суму 22 грн., за грудень 2018 рік на суму 64 483,0 грн.;
п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму 384 763,0 грн., в тому числі ПДВ 64 461,0 грн.;
ст.168, 176, підпунктів, 1.2, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податковою Кодексу України, в частині заниження військового збору в сумі 4 777,30 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 2 826,87 грн., за 2018 рік в сумі 1 950,43 грн.
На підставі акту перевірки Відповідачем винесено наступні повідомлення - рішення: від 31.07.2019р. № 00011831306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 80 603,75 грн. (основний платіж 64 483 грн., штрафні санкції - 16 120,75 грн.); № 00011841306 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 5 971,63 грн. (основний платіж 4 777,30 грн., штрафні санкції - 1 194,33 грн.); № 00011851306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 85 990,76 грн. (основний платіж 57 327,17 грн., штрафні санкції - 28 663,59 грн.); № 00011861306 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 32 230,50 грн., № 00011871306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 30.07.2019 № Ф-00000951306 на суму 70 067,23 грн., рішення від 30.07.2019 № 00011781306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 11 152,81 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що ФО-П ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області (Східне управління) з 17.11.2008 року.
Позивач провадить свою діяльність на загальній системі оподаткування. З 09.03.2019 є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100206017.
Платником зареєстровано наступні види діяльності: Код КВЕД 27.51 Виробництво електричних побутових приладів; Код КВЕД 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; Код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у. (основний); Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Щодо доводів відповідача про завищення витрат на загальну суму 318 117,18 грн., в тому числі у 2017 році на суму 188458,25 грн., у 2018 році на суму 129658,93 грн., використання яких не може бути безпосередньо віднесено до конкретного об'єкту витрат та використання яких в господарській діяльності не підтверджено, чим порушено вимоги пп. 177.4.1, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
Як вже зазначалось Позивач провадить свою діяльність на загальній системі оподаткування. З 09.03.2019 є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100206017.
Відповідно до пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Згідно з пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Отже, до складу витрат включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів та такі витрати обов'язково повинні бути пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими висновки перевіряючих, що при виготовленні плит, пательні, столів-тумб Позивачем безпідставно включено до складу витрат витрати на придбання компресорів (МL 90 ТВ/220-240У) та електроконфорок.
Судом встановлено, що як в ході перевірки платником податку, так і до суду було надано всі первинні документи пов'язані з веденням обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.
Так, було надано: книги обліку доходів та витрат за 2016-2018 роки, банківські виписки по рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «УкрсибБанк», Виробництва (первинний документ, яким обчислено собівартість одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат), замовлення покупців, ескізи, первинні документи на підтвердження придбання сировини/матеріалів та подальшої реалізації готової продукції (договори, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, рахунки, тощо), які в повному обсязі на підтвердження позиції Позивача долучаються до матеріалів справи.
Як вбачається із змісту акта перевірки жодних зауважень, щодо відсутності первинних документів які б підтверджували придбання ТМЦ, що використані при виготовленні плит, пателень, столів-тумб акт перевірки від 16.07.2019 № 2432/20-40- 13-06-08/2273012438 не містить. Акти про відсутність/не надання в ході перевірки первинних документів перевіряючими не складались.
Крім того, було досліджено первинні документи по Виробництву № 10 від 25.01.2017, № 47 від 16.02.2017 р., № 55 від 20.02.2017р., № 38 від 31.03.2017р., № 232 від 24.05.2017р., № 271 від 15.06.2017р., № 291 від 21.06.2017р., № 355 від 19.07.2017р., № 519 від 26.09.2017р., № 501 від 21.09.2017р., № 503 від 21.09.2017р., № 502 від 21.09.2017р., № 500 від 21.09.2017р., №681 від 30.10.2017р., № 683 від 30.10.2017р., № 643 від 19.10.2017р., № 742 від 17.11.2017р., № 768 від 30.11.2017р., № 803 від 04.12.2017р., № 826 від 14.12.2017р., № 827 від 14.12.2017р., № 855 від 15.12.2017р., № 802 від 04.12.2017р., № 909 від 27.12.2017р., № 834 від 14.12.2017р., № 839 від 14.12.2017р., № 870 від 15.12.2017р., № 22 від 18.01.2018р., № 23 від 18.01.2018р., № 32 від 24.01.2018р., № 31 від 24.01.2018р., № 313 від 07.06.2018р., № 316 від 07.06.2018р., № 316 від 07.06.2018р., № 850 від 15.12.2018р., № 317 від 07.06.2018р., № 318 від 07.06.2018р., № 370 від 08.06.2018р., № 329 від 13.06.2018р., № 331 від 13.06.2018р., № 330 від 13.06.2018р., № 340 від 19.06.2018р., № 350 від 21.06.2018р., № 351 від 21.06.2018р., № 352 від 21.06.2018р., № 425 від 06.08.2018р., № 502 від 14.09.2018р., № 515 від 27.09.2018р., № 570 від 23.10.2018р., № 652 від 12.11.2018р., № 651 від 12.11.2018р., № 650 від 12.11.2018р., № 656 від 13.11.2018р., № 678 від 21.11.2018р., № 698 від 06.12.2018р., № 699 від 06.12.2018р., № 738 від 27.12.2018р., які включають в себе перелік та кількість матеріалів, використаних при виготовленні кожного окремого товару (стелажу), відповідно до яких відбувається списання матеріалів, і зроблено висновки про завищення витрат на суму у загальному розмірі 271 554,24 грн., в тому числі у 2017 році на 188 458,25 грн., у 2018 на 83 092,99 грн.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що всі стелажі вроблені ФО-П ОСОБА_1 мають різні технічні параметри (товщина труб, висота/ширина стелажу, тощо) і як наслідок у виробництві з'являються залишки сировини, які у разі можливості (достатньої кількості) платник податку використовує у господарській діяльності. Так, перевіряючим в ході перевірки були надані первинні документи, що відповідно до акту прийому - передачі від 17.07.2018р. № 93 ТОВ «Союз Регіон» (Покупець) було реалізовано залишки сталевого брухту у кількості 0,427 тн., оскільки дані ТМЦ в подальшому не можливо було використати у господарській діяльності.
Надані до перевірки первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені п. 2. ст. 9 ЗУ № 996, а саме: назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
За таких обставин, документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими докази реальності вчинення господарських операцій та правомірного формування витрат за 2017-2018 роки, зауваження з боку контролюючого орану до їх форми та змісту відсутні.
Будь яких інших доводів та фактів, що свідчать про безпідставне включення платником до складу витрат на суму у розмірі 318 117,18 грн. відповідачем не наведено.
Вищенаведені порушення стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень: від 31.07.2019р. № 00011841306 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 5 971,63 грн. (основний платіж 4 777,30 грн., штрафні санкції - 1 194,33 грн.), від 31.07.2019 р. № 00011851306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 85 990,76 грн. (основний платіж 57 327,17 грн., штрафні санкції - 28 663,59 грн.).
Крім того, контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 30.07.2019 р. № Ф-00000951306 на суму 70 067,23 грн. та рішення від 30.07.2019 р. № 00011781306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 11 152,81 грн., оскільки перевіркою, як наслідок, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу у розмірі 318 487,25 грн., що є базою для визначення єдиного соціального внеску.
Щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими повідомленнями рішеннями від 31.07.2019 р. №00011831306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 80 603,75 грн. (основний платіж 64 483 грн., штрафні санкції - 16 120,75 грн.) та від 31.07.2019 р. № 00011861306 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 32 230,50 грн. зазначаємо наступне.
Використання ФО-П ОСОБА_1 у господарській діяльності листів для виготовлення полиць прямо пов'язано із господарською діяльністю платника податку, а саме: виготовленням стелажів.
Висновки перевіряючих, що придбані листи та труби використані платником податку не у господарській діяльності в повному обсязі спростовуються первинними документами наданими позивачем, а саме: копіями договорів, актами прийому-передачі, видатковими накладними, ескізами, рахунками, заявками та інше.
Також суд вказує, що згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Суд вказує, що порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПК України. Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено, що право платника на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.
Датою виникнення такого права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст. 198 ПК України).
До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6. ст. 198 ПК України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.
Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків прове дення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою опо даткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.
Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Ко дексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки перевіряючих про заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі .64 483,80 грн. та застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкової накладної в грудні 2018 є безпідставним та не доведеним.
Щодо застосування штрафних санкцій по податковому повідомленню рішенню від 31.07.2019 № 00011871306 в сумі 170,0 грн.
При дослідженні наданих матеріалів судом встановлено, що в акті перевірки не зазначено які ж саме об'єкти оподаткування не зазначені платником податку у повідомленні за формою 20-ОПП. Коли у платника податку виникла гранична дата реєстрації таких об'єктів оподаткування ата обов'язок подачі повідомлення за формою 20-ОПП.
Відповідачем зазначено, що платником податку не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою 20-ОПП про наявність у платника податку: ножиці для порізки листового метала, листогиба гідравлічного, зварювального апарату інжекторного, свердлильного станку НС-12, електродрелі ручні, кутова шліф машина.
В той же час, контролюючим органом затверджено рекомендований Довідник типів об'єктів оподаткування, який зазначається в графі 3 Повідомлення і в даному довіднику відсутні типи об'єктів оподаткування «ножиці для порізки листового метала, листогиба гідравлічного, зварювального апарату інжекторного, свердлильного станку НС-12, електродрелі ручні, кутова шліф машина».
Отже, суд робить висновок, що контролюючим органом в акті перевірки порушення не подання Повідомлення за формою 20-ОПП передчасне та не доведено належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.07.2019 р. №00011831306, № 00011841306, № 00011851306, № 00011861306, № 00011871306, вимогу про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 30.07.2019р. № Ф-00000951306, рішення від 30.07.2019 р. № 00011781306.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 2861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 87 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення у повному обсязі складено 10 грудня 2019 року.
Суддя Зінченко А.В.