Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 листопада 2019 р. № 520/9111/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Пройдак С.М.
у присутності
представника позивача Зеленцова О.П.
представника відповідача Шевченко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" (вул. Куликівська, буд. 45,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 35588575) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення від 29.07.2019 № 0123785705
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі висновків акту камеральної перевірки, що на думку позивача є незаконним; підприємство подавало до контролюючого органу податкові накладні своєчасно, проте, не отримало квитанції № 1.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав та мотивів, викладених у позові та додаткових поясненнях.
Відповідач надав до суду письмовий відзив, в якому заперечив проти задоволення позову, оскільки, встановлені факти підтверджують несвоєчасність направлення позивачем податкових накладних на реєстрацію, а відтак, прийняте податкове повідомлення-рішення є законним, прийнятим у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав та мотивів, наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Підпункт 75.1.1 пункту статті 75 ПК України, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, враховуючи положення статті 75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, з даних ЄРПН, що свідчить про наявність законних підстав для проведення камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку ТОВ «Союзенергопроект» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних за квітень 2017, вересень-грудень 2017, січень-грудень 2018, січень-березень 2019.
Під час проведення перевірки зафіксовано порушення п.201.10 ст.201 ПК України, про що складено акт від 27.06.2019 № 2226/20-40-57-05-18/35588575.
Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 29.07.2019 № 0123785706, яким з урахуванням положень п.120.1 ст.120 ПК України позивачеві нараховано штраф у розмірі 30338.51 грн.
Згідно з пп.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із ст. 201.10 ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2017 р., реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відповідальність платника за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена пунктом 12011 ст. 1201 Податкового кодексу України.
Пунктом п. 1201.1 ст. 1201 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Згідно із аб.9 п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 ст.201 та/або пунктом 192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок № 1246).
Згідно п.8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, надсилається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Згідно п.11 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
У п.12,13Порядку № 1246 зазначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, за результатом якої формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).
У пп.7.4,7.7 п. 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку наказу Державної податкової адміністрації "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 р. № 233 передбачено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
У зв'язку із вищенаведеним суд не приймає до уваги копії документів без назви (а.с. 42-61), як доказ направлення та отримання контролюючим органом спірних податкових накладних оскільки, згідно вказаних копій, вони є повідомленням про шифрування податкової накладної у програмі «М.Е.Doc» та не містять жодних реквізитів податкових накладних, які надсилалися до контролюючого органу. Крім того вказані документи датовані тими самими датами, що і квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.
Суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів надіслання податкових накладних № 2 від 31.10.2017, № 3 від 30.11.2017, № 3 від 30.09.207, № 2 від 30.04.2017, № 3 від 31.12.2017, № 4 від 30.06.2018, № 4 від 28.02.2018, № 4 від 30.04.2018, № 1 від 31.05.2018, № 8 від 30.09.2019, № 8 від 31.07.2018, № 5 від 30.11.2018, № 2 від 31.01.2018, № 1 від 31.10.2018, № 8 від 31.08.2018, № 6 від 31.03.2018 , № 7 від 31.12.2018, № 3 від 28.02.2019, № 2 від 31.03.2018 № 4 від 31.01.2019, як і не надано доказів доставлення їх до Державної фіскальної служби України в цей день.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення, а отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно статті 139 КАС України в даному випадку відсутні підстави для стягнення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов залишити без задоволення
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У повному обсязі рішення виготовлено 09.12.2019
Суддя Зоркіна Ю.В.