Справа № 420/5959/19
06 грудня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Панчук О.С.
представника позивача Панасюк О.М.
Удовенко О.С.
представника відповідача Андрусенко В.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» до Одеської митниці ДФС в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019 року;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2019/00033 від 16.05.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Між ТОВ «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» (Покупець) та компанією «EUROPAI SPORT TECHNOLOGIA KFT» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір №1810-18 від 18.10.2018 р. купівлі-продажу товару «футбольна штучна трава» згідно специфікації № 1 до договору.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація №UA500090/2019/006291 від 08.05.2019 року. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів.
В митній декларації №UA500090/2019/006291 від 08.05.2019 року митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 681 дол. США/рулон.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею ДФС не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019 року, яким збільшено митну вартість товару до рівня 7,34 дол. США/м2.
У зв'язку з коригуванням митної вартості, Одеською митницею 16.05.2019 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UAА500090/2019/00033 та роз'яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.
З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущені у вільний обіг за митною декларацією №UA500090/2019/006711 від 17.05.2019 року зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі 249733,40 грн., у т.ч. з ввізного мита - 67495,51 грн, з ПДВ - 182237,89 грн.
ТОВ «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» не погоджується з прийнятим Одеською митницею ДФС рішенням про коригування митної вартості товарів та виданою на його підставі карткою відмови у митному оформленні з огляду на наступне.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.
Щодо розбіжностей в найменуванні товарів та кількості одиниць товару.
Твердження посадових осіб митниці, що у специфікації до договору зазначений інший вид товару з іншим кольором пряжі спростовується поданими до митного оформлення документами, згідно яких в загальну партію товару входить футбольна трава двох кольорів (зеленого 596 рулонів та білого 15 рулонів), однакової вартості, а спірна партія товару складається з 29 рулонів футбольної трави зеленого кольору.
У сертифікаті про походження товару G193723009620001 від 29.04.2019 р., виданому на товар за інвойсом №GIMY2D-1901-FY004 від 25.03.2019 р., міститься більш детальний опис імпортованого товару, що не суперечить іншим документам: « 29 рулонів футбольної штучної трави, модель SH100-6018, green 2 tone (зелена двокольорова) вагою брутто 15 167 кг».
Щодо умов поставки товару.
Згідно умов договору № 1810-18 від 18.10.2018 року товар продається на умовах поставки EXW Будапешт.
Проте, в специфікації № 1 до договору, укладеній в той же день, вартість товару визначена на умовах поставки CIF згідно Інкотермс.
Про те, що поставка товарів відбувалась саме на умовах поставки CIF згідно Інкотермс свідчить також поданий до митного оформлення інвойс №GIMY2D-1901- FY004 від 25.03.2019 р., декларація країни відправлення №Е20190000195240505, яка додатково надавалась на вимогу органу доходів і зборів.
Щодо зазначення в експортній декларації іншого виду та коду товару.
Посадові особи митниці зазначили наявність в експортній декларації крім заявленого декларантом коду іншого виду та коду товару.
Виокремлення шовної стрічки в окремий код товару (3926 - вироби з пластмаси) в експортній декларації не є розбіжністю, що впливає на вартість товару.
В поданій до митного оформлення експортній декларації наявна інформація про експортування на адресу позивача товару за коносаментом ZIMUQIN5352023, який і було заявлено до митного оформлення: загальною вагою брутто 15167 кг, нетто 14732 кг (9472+5096+164), 7054 кв.м. (3520+2184+1350), загальною вартістю 19749 дол. США (12179,20+7556,64+13,16), а отже декларація країни експорту підтверджує правильність заявлення характеристик товару, у т.ч. вартісних, при імпорті товару на митній території України.
Відтак, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019 року та видаючи картку відмови №UA500090/2019/00033, відповідач діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 10.10.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Одеської митниці ДФС 21.10.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером ОДЕСА ЦОКК 6530006559477.
04.11.2019 року за вх. №40728/19 представником відповідача Грищенко С.В. (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.
Відзив обґрунтовано наступним.
Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UА500090/2019/006291 від 08.05.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Одеською митницею ДФС було встановлено, що документи, які надійшли на адресу позивача та документи, надані до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом мають розбіжності, а також, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) найменування товарів та кількість одиниць товару, вказані в інвойсі та пакувальному листі відрізняються від відомостей, зазначених у специфікації до зовнішньоекономічного контракту та сертифікаті про походження товару: в інвойсі та пакувальному аркуші зазначено 29 рулонів "штучної трави" в комплекті з 15 рулонами шовної стрічки і вартість вказано за комплект, а у сертифікаті про походження та специфікації зазначений інший вид товару з іншим кольором пряжі та у специфікації вказано таку саму вартість як у інвойсі, але вже за 1 рулон «штучної трави»;
2) згідно пункту 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1810-18 від 18.10.2018 поставка здійснюється на умовах EXW Будапешт Угорщина та купівля-продажу товару здійснюється відповідно до додаткової угоди від 01.04.2019 № 1, згідно якої умови поставки вказуються у рахунках на товар, але у специфікації № 1 від 18.10.2018 та в інвойсі № GIMY2D-1901-FY004 від 25.03.2019 вказані інші умови поставки - CIF Odessa;
3) у пакеті документів, наданих декларантом та його уповноваженою особою до митного оформлення наявний страховий поліс №8439035012019010333 від 21.03.2019, в той час коли у специфікації №1 від 18.10.2018 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1810-18 від 18.10.2018 зазначено, що вартість страхування дорівнює нулю.
Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продавця; 3) копії митної декларації країни відправлення та її перекладу 4) висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
16.05.2019 року уповноваженою особою декларанта додатково надано копію митної декларації країни відправлення №Е20190000195240505, проте, для підтвердження заявленої митної вартості товарів в копії митної декларації країни відправлення №Е20190000195240505 містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: крім заявленого декларантом товару« зазначений ще і інший вид та код товару.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500090/2019/006291 від 08.05.2019 року та додатково, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані в повному обсязі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових ми тої вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019.
За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019.
За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товару, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений до митного оформлення час, з урахуванням умов поставки, опису товару, ваги одиниці товару та обсягу партії є більшим та становить 7,34 дол. США/м2 (3,5х * дол. США/ кг нетто) - митна декларація (МД) №UA500090/2019/002840 від 28.02.2019, ніж заявлено декларантом (2,7997 дол. США/м2 (1,3388 дол. США/ кг нетто).
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС була видані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2019/00033 від 16.05.2019 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500090/2019/006711 від 17.05.2019 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 249733,40 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
З огляду на викладене, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA500090/2019/000001/2 від 16.05.2019 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2019/00033 від 16.05.2019 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси ТОВ «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ».
Отримавши 04.11.2019 року відзив на адміністративний позов, судом призначено судове засідання на 14.11.2019 року з метою з'ясування обставин справи, зокрема, щодо опису товару, який зазначено у копії митної декларації країни відправлення, яка міститься в матеріалах справи на китайській мові.
В судовому засіданні 14.11.2019 року оголошено перерву для ознайомленні із відзивом на адміністративний позов до 02.12.2019 року.
26.11.2019 року за в. №44306/19 представником позивача адвокатом О.М. Панасюком надано відповідь на відзив на адміністративний позов, в якій зокрема зазначено, що спрацювання програмного комплексу автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) не є належною та достатньою підставою в розумінні Митного кодексу України для витребування від декларанта додаткових документів.
Факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв'язку із з'явленням товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.
Крім того, виявлені на думку відповідача певні недоліки у страхових документах, зважаючи на умови зовнішньоекономічного контракту (CIF), не впливають та не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості товарів.
02.12.2019 року за вх. №45164/19 представником відповідача Андрусенко В.А. (за довіреністю) надано заперечення, в яких підтримано позицію викладену у відзиві на адміністративний позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 77), здійснює наступні види економічної діяльності (за КВЕД): 32.30 Виробництво спортивних товарів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 93.12 Діяльність спортивних клубів; 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах (основний); 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
18.10.2018 року між ТОВ «СК «ЛЮКСОН СПОРТ» (Покупець) та компанією «EUROPAI SPORT TECHNOLOGIA KFT» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір № 1810-18 купівлі-продажу товару «футбольна штучна трава» згідно специфікації № 1 до договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна встановлена в доларах та включає вартість Товару, пакування та навантаження.
Загальна вартість Контракту становить 416091,00 Доларів (пункт 2.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору, 6% авансовий платіж буде виплачено до відвантаження, а решта 94% сплати повинні бути сплачені протягом 170 днів від дати отримання товару.
Товар продається на умовах EXW Венгрія Будапешт згідно пункту 4.1 Договору.
Підпунктом «В» пункту 4.2 Договору передбачено, що всі митні збори, податки на ввезення, витрати, які виникли в країні призначення (Україна), дозволи митних органів, оплата, сплата зберігання, а також інші схожі платежі відносяться на рахунок Вантажоотримувача і є зоною його відповідальності.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація №UA500090/2019/006291 від 08.05.2019 року, в якій митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.
Для визначення митної вартості за електронною митною декларацією №UA500090/2019/006291 від 08.05.209 року ТОВ «СК «ЛЮКСОН СПОРТ» надано до Одеської митниці ДФС наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 25.03.2019 року;
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № GIMY2D- 1901-FY004 від 25.03.2019 року;
Коносамент (Bill of lading) № ZIMUQIN5352023 від 22.03.2019 року;
Автотранспортна накладна (Road consiqnment note) №752 від 06.05.2019 року;
Навантажувальний документ (Bordereau) №752 від 03.05.2019 року;
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №0193723009620001 від 29.04.2019 року;
Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні) №UA500030/2019/2258 від 07.05.2019 року;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №1 від 30.11.2018 року;
Страховий поліс №8439035012019010333 від 21.03.2019 року
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів №1810-18 від 18.10.2018 року;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода №1 від 01.04.2019 року;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору, Специфікація №1 від 18.10.2018 року;
Звіт про зважування №322229 від 07.05.2019 року;
Лист відправника б/н від 25.03.2019 року;
16.05.2019 року на вимогу Одеської митниці ДФС ТОВ «ЛАМАРІН» надано лист-пояснення, яким повідомлено, що додаткові документи, окрім наданих, надаватись не будуть
16.05.2019 року Одеською митницею ДФС винесено рішення №UА500090/2019/000001/2 «Про коригування митної вартості товарів».
На підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UА500090/2019/000001/2, головним державним інспектором Одеської митниці ДФС Бурдюжою В.А. сформовано картку відмови в прийняті і митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2019/00033.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Стаття 19 Конституції України.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).
ВИСНОВКИ СУДУ.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Підставами юридичного спору в даній справі стало винесення митними органом рішення про коригування митної вартості товарів позивача та як результат складення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
За результатами митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500090/2019/006291 від 08.05.2019 року Одеською митницею ДФС винесено рішення №UА500090/2019/000001/2 «Про коригування митної вартості товарів» від 16.05.2019 року, якому зокрема зазначено наступне:
«За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1. Найменування товарів та кількість одиниць товару вказані в інвойсі та пакувальному аркуші відрізняється від відомостей зазначених у специфікації до зовнішньоекономічного контракту та сертифікаті про походження товару : в інвойсі та пакувальному аркуші зазначено 29 рулонів «штучної трави» в комплекті з 15 рулонами шовної стрічки і вартість вказано за комплект, а у сертифікаті про походження та специфікації зазначений інший вид товару з іншим кольором пряжі, та у специфікації вказано таку саму вартість як у інвойсі, але вже за 1 рулон «штучної трави».
2. Згідно пункту 1.1 зовнішньоекономічного контракту, поставка здійснюється на умовах EXW Будапешт Угорщина і купівля продаж товару здійснюється відповідно до додаткової угоди від 01.04.2019 №1, згідно якої умови поставки вказуються у рахунках на товар. Але, у специфікації від 18.10.2018 №1 та інвойсі від 25.03.2019 №1, які передують додатковій угоді від 01.04.2019, вказано інші умови поставки - CIF Odessa, що ускладнює перевірку складових митної вартості.
3. У пакеті документів наданих декларантом до митного оформлення присутній страховий поліс в той час коли у специфікації до зовнішньоекономічного контракту зазначено що вартість страхування дорівнює нулю.
4. У копії митної декларації країни відправлення, крім заявленого декларантом товару, зазначений ще і інший вид та код товару.
Відповідно до п.3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) переклад митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
16.05.2019 декларантом було додатково надано копію митної декларації країни відправлення №Е20190000195240505. Але, у копії митної декларації країни відправлення, крім заявленого декларантом товару, зазначений ще і інший вид та код товару.
У відповідь на електронне повідомлення декларанта від 16.05.2019 б/н, - митним органом було надіслано повідомлення про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товару та обґрунтування щодо вибору методу визначення митної- вартості.
За результатами проведеної шляхом обміну електронними повідомленнями консультації між митним органом і декларантом на підставі п. 6 ст.54 МКУ,- митний орган повідомив декларанта, що заявлену ним митну вартість товару за ціною угоди митним органом не може бути визнано в наслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів.
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення про неможливість надання необхідних для підтвердження заявленої ним митної вартості додаткових документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів(застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу), митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом - 2,7997 дол. СІІІА/м2 до 7,34 дол. США/м2 та з 1,3388 дол. США/кг до 3,51 дол. США/кг (МД UА500090/2019/002840 від 28.02.2019), з урахуванням при розрахунках: умов поставки, опису товару, ваги одиниці товару та обсягу партії».
Суд вважає, що висновок митного органу про встановлення розбіжностей щодо умов поставки у наданих до митного оформлення документах не відповідає дійсним обставинам справи.
Щодо зазначення різних товарів та їх кількості в інвойсі та пакувальному листі і відомостей зазначених у специфікації.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 1810-18 від 18.10.2018 року, Товар згідно Доповнення до зовнішньоекономічного договору (Специфікація №1) від 18.10.2018 року.
Загальна вартість складає 416091,00 доларів США.
Специфікацією № 1 передбачено, що предметом договору є футбольна штучна трава моделі SH100-6018, висоти свай 60 мм, двох кольорів пряжі: «green 2 tone» (зелена двокольорова) та «white 1 tone» (біла однотонна).
Штучна трава зеленого кольору поставляється у кількості 596 рулонів, білого кольору - 15 рулонів. Вартість товару білого та зеленого кольору однакова - 681 дол. США/рулон. Загальна вартість товару - 416 091,00 дол. США.
Специфікою товару є то, що штучне полотно скріплюється спеціальною шовною стрічкою, яка є невід'ємною частиною предмету купівлі-продажу, не виокремлюється від поняття «футбольна штучна трава» та її вартість входить в ціну товару 681 дол. США/рулон, у зв'язку з чим така шовна стрічка окремо не зазначалась у специфікації №1 до договору.
Як зазначає митний орган, у специфікації до договору зазначений інший вид товару з іншим кольором пряжі, що є помилковим твердженням.
Так, в загальну партію товару входить футбольна трава двох кольорів (зеленого 596 рулонів та білого 15 рулонів), однакової вартості, а спірна партія товару складається з 29 рулонів футбольної трави зеленого кольору, що підтверджується рядом документів, наданих під час митного оформлення.
Згідно з рахунком інвойсом № GIMY2D-1901-FY004 від 25.03.2019 р., товаром є «футбольна штучна трава» у кількості 29 рулонів в комплекті з шовною стрічкою у кількості 15 рулонів, модель SH100-6018, вартістю 681 дол. США за 29 рулонів на загальну суму 19749 00 дол. США.
У пакувальному листі від 25.03.2019 р., зазначено про товар «футбольну штучну траву» у кількості 29 рулонів в комплекті з шовною стрічкою у кількості 15 рулонів, що становить 44 пакувальних місця, загальною вагою нетто 14732 кг (Net wright), брутто 15167 кг (Gross weight).
У сертифікаті про походження товару G193723009620001 від 29.04.2019 р., виданому на товар за інвойсом № GIMY2D-1901-FY004 від 25.03.2019 р., міститься також інформація про товар «футбольну штучну траву»: 29 рулонів футбольної штучної трави, модель SH100-6018, green 2 tone (зелена двокольорова) вагою брутто 15167 кг (Gross weight).
Відтак, твердження посадових осіб митниці, що у специфікації до договору зазначений інший вид товару з іншим кольором пряжі є помилковими та необгрунтованими.
Щодо умов поставки товару та страхового полісу.
Згідно п.4.1 Договору №1810-18 від 18.10.2018 року товар продається на умовах EXW Венгрія Будапешт.
В специфікації №1 від 18.10.2018 року зазначені умови поставки CIF згідно Інкотермс.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що поставка Товару була здійснена на умовах CIF, що також підтверджується документами, наданими до митного оформлення: інвойсом №GIMY2D-1901-FY004 від 25.03.2019 р., декларацією країни відправлення №Е20190000195240505, яка додатково надавалась на вимогу від 16.05.2019 року.
Умови поставки CIF «Cost, Insurance and Freight» - «Вартість, страхуванні і фрахт».
Сутність зазначених умов поставки в тому, що продавець несе ті ж самі обов'язки, що й згідно умов CFR, однак не повинен забезпечувати морське страхування від ризику загибелі чи ушкодження товару під час перевезення, продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію.
Базис поставки CIF покладає на продавця також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Тобто, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що згідно з умовами поставки CIF, від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям.
У разі якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен, або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити.
Крім того, задля усунення помилки у зовнішньоекономічному договорі №1810-18 від 18.10.2018 р. сторонами контракту було укладено додаткову угоду від 01.04.2019 року, якою пункти 1.1 та 4.1 Договору викладені в новій редакції, а саме, узгоджено, що товар продається на умовах поставки згідно Інкотермс-2010 згідно виставлених рахунків.
В рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у пакеті документів наданих до митного оформлення присутній страховий поліс, проте у специфікації до зовнішньоекономічного контракту зазначено що вартість страхування дорівнює нулю.
При визначенні митної вартості товару за умовами поставки CIF до ціни товару не додаються такі складові митної вартості як транспортування та страхування товару, оскільки обов'язок на укладення договору перевезення та страхування товару за свій рахунок покладено на продавця товару та ці витрати вже включені ним у ціну товару.
Із специфікації вбачається, що до ціни контракту у сумі 416091,00 дол. США не додаються витрати на страхування та фрахт, оскільки, за умовами поставки CIF страхування та фрахт товару включені у ціну товару.
У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару.
Зі змісту наведеної норми випливає, що такі складові митної вартості товарів додаються до митної вартості тільки в тому випадку, якщо вони не включені в ціну, фактично сплачену або що підлягає сплаті.
Декларант не здійснював будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, тому підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що страхування товару було здійснено ним особисто, що підтверджено страховим полісом №8439035012019010333 від 21.03.2019 р. на суму страхування 21723,90 дол. США (110% від вартості партії товару 19749,00 дол. США) та також свідчить, що поставка товару відбувалась саме за умовами CIF.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду (ч.5 ст. 242 КАС України).
Так, у постанові від 24.01.2019 року по справі №821/1697/17 (К/9901/57611/18) Верховним Судом викладена наступна правова позиція:
«При цьому, необумовлення в пункті 4.2 контракту № CHUA170407 від 07.04.2017 про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на страхування та транспортування входять до ціни товару.
За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості».
Тобто, не зазначення умов щодо страхування у основному Договорі (Контракті) від 18.10.2018 року, не означає, що такі умови не були визначені сторонами, оскільки в подальшому укладено Додаткову угоду від 01.04.2019 року, якою визначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки згідно Інкотермс-2010.
Відтак, висновок органу доходів і зборів щодо розбіжностей в умовах поставки, що вливає на перевірку складових митної вартості є необґрунтованим.
Щодо іншого виду та коду товару у декларації країни відправлення.
16.05.2019 року на вимогу Одеської митниці ДФС позивачем надано копію митної декларації країни відправника товару (КНР) за штрих-кодом Е20190000195240505.
Аналізом вказаної декларації, посадовими особами відповідача встановлено невідповідність виду та коду товару тому, який заявлено декларантом.
Суд критично ставиться до вказаного твердження Одеської митниці ДФС, оскільки декларація країни відправлення була надано позивачем в оригінальному перекладі, на китайській мові, а тому достовірно встановити розбіжність виду і коду товару не вбачалось можливим.
В Судовому засіданні 06.12.2019 року представником позивача надано офіційний переклад від 04.12.2019 року Експортної митної декларації КНР за штрих-кодом Е20190000195240505, з якого вбачається найменування товару в декількох позиціях, який відповідає заявленому до митного оформлення ТОВ «СК «ЛЮКСОН СПОРТ», а саме: штучний спортивний газон (дві позиції) та з'єднувальна смужка з поліпропілену (третя позиція).
Крім того, з перекладу декларації вбачається, що умови поставки CIF, вагою нетто 14732 кг, вага брутто 15167 кг, кількість пакувальних місць 44, повністю відповідає інформації, що зазначена у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі, сертифікату відповідності товару).
Відтак, із викладеного вбачається, що зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
В підтвердження митної вартості товару ввезеного на територію України за контрактом, позивачем подані відповідні документи.
Одеською митницею ДФС не надано фактичних даних, які б засвідчували, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, Верховний Суд у Постанові від 24.09.2019 року у справі № 807/1131/13-а зазначив:
«Суд касаційної інстанції має підстави вважати, що аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника».
Крім того, у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Слід звернути увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховний Суд у Постанові від 04.09.2018 року у справі № №818/1186/17 (провадження №К/9901/51204/18) сформував наступну правову позицію:
«Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню».
Так, Верховний Суд у Постанові від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14 зазначив, що «Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше».
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень, то належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування рішень суб'єкта владних повноважень.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем під час здійснення митного оформлення товару було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи, на основі яких можливо встановити митну вартість товару, що переміщується через митний кордон України. Відповідачем, в свою чергу, обґрунтованість використання другорядного методу визначення вартості товару не доведена, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Одеської митниці ДФС за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від рішення №UА500060/2019/000001/2 від 16.05.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UА500060/2019/00033 від 16.05.2019 року.
Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ»(ЄДРПОУ 40436066), за рахунок бюджетних асигнувань, суму судового збору за подання адміністративного позову:
за квитанцією №22984323 від 01.10.2019 року у сумі 3746,00 грн. (три тисячі сімсот сорок шість гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНА КОМПАНІЯ «ЛЮКСОН СПОРТ», адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 77, код ЄДРПОУ 40436066, телефон: (066) 017 18 30, (050) 651 85 06.
Одеська митниця ДФС, код ЄДРПОУ 39441717, 65078, м.Одеса, вул. Гайдара, 21-а, телефон (048) 734-28-00, факс: (048) 734-28-05, електронна адреса: od@customs.sfs.gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.