Справа № 420/7256/19
09 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 17.08.2018 року № 300-18, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, в тому числі, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з положеннями статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.
Згідно з ч.4 даної статті, у разі якщо особа або її законний представник оскаржує рішення в судовому порядку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.
Проте, позивачем не надано відповідної довідки про звернення за захистом в Україні, а також не надано жодного документа на підтвердження особи позивача.
До позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача, що унеможливлює, в тому числі, з'ясувати, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчену копію довідки про звернення за захистом в Україні із відомостями про місце перебування (знаходження) позивача та зазначити інформацію про місце проживання чи перебування позивача.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду
Аналіз вказаних положень свідчить про те, що Законом встановлено спеціальний строк звернення до суду тривалістю п'ять робочих днів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішенням ДМС України від 17.08.2018 року №300-18 позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про що Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС в Одеській області видано повідомлення від 03 вересня 2018 року №637. При цьому до адміністративного суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 03.12.2019 року.
Разом з цим позивач надав клопотання, в якому просив поновити йому строк для звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що він особисто не отримував Повідомлення № 637 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та в матеріалах особової справи Позивача також відсутні документальні підтвердження щодо отримання Позивачем зазначеного Повідомлення. Даний факт став відомим 24.10.2019 року при зверненні адвоката Маркочевої Н.В. до ГУ ДМС в Одеській області та ознайомиленні з матеріалами особової справи позивача. В ході ознайомлення було встановлено, що 18 вересня 2018 року Повідомлення № 637 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту помилково було отримано наручно іншою особою. Так, на повідомленні № 637 від 03 вересня 2018 року про відмову у визнанні біженцем, або особою яка потребує додаткового захисту стоїть підпис ОСОБА_2 (додаток №3). Даний факт помилкового вручення вказаного повідомлення іншій особі, також був визнаний і Заступником Начальник Головного управління начальником управління Максименко А.В.
Разом з цим позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він особисто не отримував Повідомлення № 637 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також доказів на підтвердження того, що факт помилкового вручення вказаного повідомлення іншій особі був визнаний Заступником Начальника Головного управління начальником управління Максименко А.В.
При цьому суд зазначає, що вказані обставини можуть бути з'ясовані судом в ході судового розгляду.
Разом з цим як вбачається з позовної заяви та доданої до неї документів, повідомлення про відмову №637 представник позивача отримав 24.10.2019 року.
Як вбачається з відомостей комп'ютерної програми Одеського окружного адміністративного суду «Діловодство спеціалізованого суду», 29.10.2019 року, (на третій робочий день після отримання представником позивача зазначеного повідомлення), позивач звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної міграційної служби України від 17.08.2018 року № 300-18, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язання Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (справа № 420/6370/19).
Ухвалою суду від 25.11.2019 року зазначений позов було повернуто позивачу.
Копія ухвали від 25.11.2019 року разом з матеріалами позовної заяви була вручена представнику позивача 27.11.2019 року.
03.12.2019 року (на 4 робочий день після отримання ухвали суду від 25.11.2019 року) позивач повторно звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином судом встановлено, що позивач звернувся до суду на 7-й робочий день з дня отримання повідомлення про відмову №637, тобто з пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
При цьому в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду та не зазначив чому саме він звернувся до суду з даним позовом фактично на 7-й робочий день
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для зазначення підстав для поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в тексті ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук