№ 243/12583/19
Справа № 3-зв/243/4/2019
10 грудня 2019 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області І.М.Мінаєв, за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши заяву судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Старовецького Володимира Івановича про самовідвід від розгляду справи № 243/12583/19 (провадження № 3/243/4076/2019) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44 КУпАП,
09.12.2019 р. до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Старовецького В.І. про самовідвід від розгляду справи № 3/243/4076/2019 (243/12583/19) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44 КУпАП. Заява вмотивована тим, що 05.12.2019 р. до суду надійшла заява від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про відвід судді, в якій він вказав на недовіру судді та фальсифікації. Посилаючись на наявність сумнівів у неупередженості судді у особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді суддею Старовецьким В.І. заявлено самовідвід у зазначеній справі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Суддя Старовецький В.І. надав заяву про розгляд самовідводу без його участі, зазначивши, що пояснення надавати не бажає.
Суд, вивчивши письмові матеріали заяви про самовідвід, вважає, що заява про самовідвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Старовецького В.І. від розгляду справи № 3/243/4076/2019 (243/12583/19) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44 КУпАП не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях ЄСПЛ “Малофєєв проти Росії” від 30.05.2013, “Малиге проти Франції” від 23.09.1998 р. ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.
За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття “інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості” стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.
Так, у справі “П'єрсак проти Бельгії” ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі “Гаусшильдт проти Данії” зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до п. 2.5 “Бангалорських принципів поведінки судді” (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Проаналізувавши доводи судді Старовецького В.І., викладені в заяві про самовідвід, дослідивши матеріали справи, в яких містяться відомості, що ухвалами суду від 28.11.2019 р. та 05.12.2019 р. було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Старовецького В.І. від розгляду справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням не встановлення доказів, що свідчили б про наявність об'єктивного та суб'єктивного критерію упередженості судді, у задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст.75,76,80,81 КПК України, суддя
Заява судді Слов'янського міськрайонного суду Старовецького Володимира Івановича про самовідвід від розгляду справи № 243/12583/19 (провадження № 3/243/4076/2019) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Слов?янського
міськрайонного суду І.М.Мінаєв