Справа №242/5242/19
Провадження №2/242/1451/19
9 грудня 2019 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря судового засідання Каменської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2014 року у розмірі 142146, 32 грн. станом на 08.07.2019 року, яка складається з наступного : 142146,32 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 04.05.2019 року по 08.07.2019 року та судові витрати у розмірі 2132, 19 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 30.01.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» і «Тарифами Банку» складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26.12.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2014 року у сумі 23781 грн. 51 коп., яка складається з 14985 грн. 15 коп. - заборгованість за кредитом; 6637 грн. 72 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 550 грн. 00 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 500 грн. 00 коп. - штраф(фіксована частина); 1108 грн. 64 коп. -штраф(прострочена складова). Станом на 08.07.2019 року відповідач має заборгованість по відсоткам за період з 04.05.2019 року по 08.07.2019 року у розмірі 142146 грн. 32 коп.
21 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визнано малозначною та розгляд якої визначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно, належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав.
При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст.281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і у задоволенні позову слід відмовити, ухваливши заочне рішення.
Згідно статуту АТ КБ «Приватбанк» Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»/арк. справи 92-93/.
В судовому засіданні встановлено, що 30.01.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір б/н, за умовами якого банк передав відповідачу кредитну картку /арк. справи 61/.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» /арк.справи 62-86/.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26.12.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2014 року у сумі 23781 грн. 51 коп., яка складається з 14985 грн. 15 коп. - заборгованість за кредитом; 6637 грн. 72 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 550 грн. 00 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 500 грн. 00 коп. - штраф(фіксована частина); 1108 грн. 64 коп. -штраф(прострочена складова).
Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 08.07.2019 року відповідач має заборгованість по відсоткам за період з 04.05.2019 року по 08.07.2019 року у розмірі 142146 грн. 32 коп.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
З наданої позивачем довідки від 09.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 було надано кредитну картку з терміном дії до червня 2016 року.
Позивачем не надано доказів чи продовжувався строк дії картки, чи видавалася картка відповідачу вдруге та чи переукладався кредитний договір. Також немає доказів пролонгації кредиту.
Таким чином, у справі, яка переглядається, вимоги банку про стягнення процентів після червня 2016 року (закінчення терміну дії кредитної картки) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Такі правові висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог банк не заявляв, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.12,13,81,223,229,247,258,259,263-265, 268, 272, 280-283, 284, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - відмовити.
Копію заочного рішення направити учасникам справи, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001,м.Київ,вул.Грушевського,буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено і підписано 9 грудня 2019 року.
Суддя З.М. Коліщук