печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28479/15-ц
03 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань - Рябцовій Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 757/28479/15-ц за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
24.07.2019 року у провадження суду надійшла вказана заява Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 757/28479/15-ц за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява про видачу дубліката виконавчого документа вмотивована тим, що як зазначає представник заявника виконавчий лист по вказаній справі був втрачений, а відтак з метою виконання судового рішення просив задовольнити заяву.
Заява (подання) розглядається судом в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому їх неявка не є перешкодою для вирішення питання.
Учасники розгляду у судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2016 у даній справі № 757/28479/15-ц позов було задоволено.
Разом з цим, при дослідженні матеріалів справи, суд не вбачає доказів, які б підтверджували отримання ПАТ « Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» виконавчого листа.
Конституційними нормами, а саме у статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, як передбачено пунктом 17.4 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на зазначене, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги заявника не можуть бути задоволенні, оскільки на думку суду дублікат виконавчого листа не може бути видано, у зв'язку з тим, що немає належних доказів отримання виконавчого листа заявником.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 76, 81, 95, 351, 352, 354, 355, 431 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 757/28479/15-ц за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.Г. Ільєва