печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37383/19-ц
пр. 4-с-168/19
20 листопада 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань Рябцовій Ю.О.,
за участю скаржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на про визнання неправомірною бездіяльності Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ, Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо відмови у знятті арешту з всього майна та зобов'язати вчинити вказані дії, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просив:
1. Визнати неправомірною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо відмови у знятті арешту з всього майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
2. Зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з всього майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , накладеного Постановою серії НОМЕР_2 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 13 квітня 2004 року.
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2004 року - ОСОБА_1 - визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, та засуджений до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. З метою виконання вироку в частині конфіскації майна ОСОБА_1 01 квітня 2004 року Печерським районним судом м. Києва було направлено за місцем останнього проживання до Оболонського районного ВДВС виконавчий лист за № 1-85, проте станом на сьогодні арешт не знятий, що порушує права скаржника та, що як наслідок послугувало підставою для звернення до суду з даною скаргою.
Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши позицію скаржника, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2004 року - ОСОБА_1 - визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України та засуджено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На виконання вказаного вироку в частині конфіскації майна ОСОБА_1 01 квітня 2004 року Печерським районним судом м. Києва було направлено за місцем проживання останнього до Оболонського районного ВДВС виконавчий лист за № 1-85.
13 квітня 2004 року Оболонським районним ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої на все майно ОСОБА_1 було накладено арешт.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, як передбачено частиною 1 статті 447 ЦПК України.
Тобто, вказаною нормою законодавцем чітко визначено, що зі скаргою на дію/бездіяльність державного/приватного виконавця має право звернутися особа під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, проте не рамках іншого судочинства.
Враховуючи, що виконавчий лист був виданий на виконання вироку в частині конфіскації майна, а не на виконання судового рішення у цивільній справі, позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.
Статтею 537 КПК України урегульовані питання, які вирішуються під час виконання вироків. Положеннями статті 539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку. Проте зазначеними нормами закону не встановлено порядку скасування арешту, накладеного в порядку виконання вироку про конфіскацію майна як вид покарання. Відсутнє і посилання на можливість такого скасування за правилами ЦПК України.
Крім того, положеннями КПК України (розділом VIII) не встановлено порядку оскарження рішення, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення щодо конфіскації майна у кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Аналіз вказаних правових норм дає обґрунтовані підстави для висновку, що позивач має право на звернення з такими вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства, а відтак суд вважає за необхідне закрити провадження за скаргою ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 41, 129 Конституції України, ст.ст. 1-19, 23, 76-89, 95, 351, 352, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо відмови у знятті арешту та зобов'язати вчинити вказані дії - закрити.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали буде складено 26.11.2019.
Суддя Т.Г. Ільєва