печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59503/19-к
12 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження - слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК Українипередбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
У провадженні першого відділу другого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110140003023 від 31.12.2016 за підозрою у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
Розслідуванням встановлено, що 31.12.2016 приблизно о 17 год. 15 год. ОСОБА_4 перебуваючи по вул. Батюка у селі Хлепча Київської область, приблизно 1400 метрів від з'їзду з автошляху «М 95» (автодорога Київ - Одеса) використовуючи вогнепальну зброю, а саме пістолет марки «Glock 19», який згідно дозволу на зберігання та носіння зброї № НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , здійснив постріл в ОСОБА_5 , поціливши у ліву ногу останнього, чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
У клопотанні слідчий зазначає, що 07.11.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, слідчими ДБР проведеносанкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого тимчасово вилучено наступніречі та документи, відомості, перелік яких не зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а саме:
предмети зовні схожі на патрони у кількості 50 (п'ятдесят) штук, з маркуванням «S&B 9х21» у заводській коробці;
предмети зовні схожі на патрони у кількості 50 (п'ятдесят) штук, з маркуванням «ФОРТ . 380 АСР» калібру 9х17 у заводській коробці;
предмети зовні схожі на патрони у кількості 42 (сорок дві) штуки, з маркуванням «ФОРТ . 380 АСР» калібру 9х17 у заводській коробці;
предмети зовні схожі на патрони у кількості 36 (тридцять шість) штук, без маркування, у картонній коробці з написом на ній «36» зробленою кульковою ручкою синього кольору;
предмети зовні схожі на патрони у кількості 76 (сімдесят шість) штук, без маркування, у картонній коробці з написом на ній «53 5,45мм патрони МПЦ……»;
кортик в піхвах. На самому кортику (на клинку) міститься анаграма в трикутнику літера «Z». На піхвах міститься свастика та орел;
кортик в піхвах з номером на клинку НОМЕР_2 . На піхвах міститься напис латинськими літерами «ROMANIA» та візерунок у вигляді сонця, яке сходить над лісом;
ніж з рукояткою червоного кольору. Ніж поміщений до піхв з малюнком орла.
Також, слідчий вказав, що у ході проведення вказаного вище обшуку, з урахуванням наявної інформації, яка міститься у кримінальному провадженні № 12016110140003023, отримано відомості про те, що перелічені вище речі мають доказове значення, законність яких можливо дослідити при більш детальному вивченні та перевірці, шляхом проведення інших слідчих (розшукових) дій.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до втрати речових доказів.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 07.11.2019 під час проведеногообшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
--предмети зовні схожі на патрони у кількості 50 (п'ятдесят) штук, з маркуванням «S&B 9х21» у заводській коробці;
-предмети зовні схожі на патрони у кількості 50 (п'ятдесят) штук, з маркуванням «ФОРТ . 380 АСР» калібру 9х17 у заводській коробці;
-предмети зовні схожі на патрони у кількості 42 (сорок дві) штуки, з маркуванням «ФОРТ . 380 АСР» калібру 9х17 у заводській коробці;
-предмети зовні схожі на патрони у кількості 36 (тридцять шість) штук, без маркування, у картонній коробці з написом на ній «36» зробленою кульковою ручкою синього кольору;
-предмети зовні схожі на патрони у кількості 76 (сімдесят шість) штук, без маркування, у картонній коробці з написом на ній «53 5,45мм патрони МПЦ……»;
-кортик в піхвах. На самому кортику (на клинку) міститься анаграма в трикутнику літера «Z». На піхвах міститься свастика та орел;
-кортик в піхвах з номером на клинку НОМЕР_2 . На піхвах міститься напис латинськими літерами «ROMANIA» та візерунок у вигляді сонця, яке сходить над лісом;
-ніж з рукояткою червоного кольору. Ніж поміщений до піхв з малюнком орла.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1