28.11.2019 Справа № 756/13986/19
Номер справи 756/13986/19
Номер провадження 3/756/6272/19
Іменем України
28 листопада 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №356919 від 07.10.2019 року, 07.10.2019 року о 17 год. 05 хв. в м. Києві вул. Йорданська, 9-Г в м.Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Чері», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідий колір обличчя, тремтіння пільців рук, зіниці очей не реагують на світло, загальмованість рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судове засідання призначене на 28.11.2019 р. ОСОБА_1 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, водій клопотань до суду не надавав, у зв'язку з чим, суд визнає його неявку без поважних причин та вважає можливим розглянути справу за його відсутності по наявних в справі доказах.
Слід зазначити, що зі змісту протоколу року вбачається, що гр. ОСОБА_1 був ознайомлений працівниками поліції про розгляд адміністративного матеріалу складеного відносно нього Оболонським районним судом м.Києва, що засвідчено підписом водія, однак на дату визначену судом ОСОБА_1 не з'явився.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.31, 40 Закону України „Про Національну поліцію", Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди;при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції при складанні протоколу від 07.10.2019 року водій ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом в стані алкогольного (наркотичного, тощо) сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Таким чином зазначена норма встановлює презумпцію знаходження водія у стані алкогольного (наркотичного, тощо) сп'яніння, якщо останній відмовився пройти медичний огляд у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та інших осіб -накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З наданих суду доказів убачається, що водій за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Оболонського районного суду міста Києва від 31.01.2019 року за скоєне правопорушення 15.12.2018 року притягнутий до адміністративної відповідальності та до нього застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків, відеоматеріалом з бодікамери, довідкою інспектора поліції.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ч.2 ст. 130 КпАП України, п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер відсутній) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер відсутній) на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці, з дня набрання постановою законної сили.
Суддя