Справа № 755/10989/19
"09" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарі: Індик М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс» про захист прав споживачів, введення в оману та повернення коштів сплачених за наслідками укладання договорів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просить суд визнати недійсним з моменту укладення Договір фінансових послуг №801932 від 31.05.2019 року з Додаткам №1, Додатком №2, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на її користь грошові кошти у розмірі 62 692,21 грн. Визнати недійсним з моменту укладення Договір доручення №801932 від 31.05.2019 року, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс». Стягнути з ТОВ «АТ Сервіс» на її користь грошові кошти у розмірі 34 473,60 грн.
Мотивуючи вимоги тим, що31 травня 2019 року між ТОВ «Авто Просто» і нею укладено договір з метою придбання автомобіля вартістю 718 200,00 грн. На виконання умов указаної Угоди вона сплатила 62 692,21 грн. ТОВ «Авто Просто» та 34 473,20 грн. ТОВ «АТ Сервіс» однак автомобіль не отримала. Вважає, що при укладені договору відповідач ТОВ «Авто Просто» умисно ввів її в оману, щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо ціни на автомобіль, який вона бажала придбати, а саме в односторонньому порядку безпідставно збільшуючи суму внесків, та щодо умов отримання автомобіля. В договорах використовуються неконкретизовані поняття внаслідок чого позивач була введена в оману щодо поняття предмету договору, умов отримання товару, строків отримання товару, ціни та умов оплати товару. Відповідач не повно виклав інформацію стосовно надання своїх послуг, що є порушенням ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Вважає, що в діях ТОВ «Авто Просто» наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману, так як виплата нею грошових коштів не створюють для відповідача будь-яких обов'язків, це відбувається шляхом утворення пірамідальної схеми, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою забороняється здійснення нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману, зокрема, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, а не за рахунок продажу чи споживання продукції, що змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», Товариства о обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс» про захист прав споживачів, введення в оману та повернення коштів сплачених за наслідками складених договорів. Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Справу призначено до судового засідання. ( а.с. 14).
Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачі надали до суду відзив на позовну заяву. Зі змісту яких убачається, що відповідачі заперечують проти позову в повному обсязі з наступних підстав.
ТОВ "Авто Просто" мотивує відзив тим, що укладений між ТОВ «Авто Просто» та позивачем Договір складається з основного тексту Договору та Додатку №1. Додаток підписаний сторонами є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Договору: «Підписання цього Договору та Додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Договору та Додатків до нього». Відповідно до п. 19.4 ст. 19 Договору: «Учасник підтверджує, що ТОВ «Авто Просто» надало інформацію про суть фінансової послуги, що пропонується за цим Договором, із зазначенням вартості цієї послуги для учасника групи,..» Таким чином відповідач стверджує, що позивачу до моменту підписання Договору, довелась вичерпна інформація про послуги, що надаються ТОВ «Авто Просто». Додатково відповідач посилається на ч.1 ст. 638 ЦПК України, договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідач наголошує, що позивачем було підписано Довідку про ознайомлення з внутрішніми правилами надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ТОВ «Авто Просто», а отже даний факт є свідченням обізнаності позивача як відносно предмету Договору, так і щодо його прав та обов'язків за договором.
ТОВ «АТ Сервіс» мотивує відзив тим, що позивачем жодним чином не зазначено, яким чином Договір Доручення укладений між ТОВ «АТ Сервіс» та ОСОБА_1 порушує права останньої. Більше того, у позовній заяві позивач не вказує в чому саме порушення прав позивача компанією ТОВ «АТ Сервіс».
14.06.2019 року позивача було включено до групи 1294 та надано порядковий номер у групі 79, про що ТОВ «Авто Просто» повідомило ТОВ «АТ Сервіс», а у ТОВ «АТ Сервіс» виник обов'язок щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ «Ато Просто» на виконання договору доручення укладеного з позивачем.
14.06.2019 року ТОВ «АТ Сервіс» отримало повідомлення про формування групи та перерахувало кошти у сумі 34 473,00 грн. на рахунок ТОВ «Авто Просто» виконавши таким чином договір доручення № 801932 у повному обсязі та визначений строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, 31.05.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» був укладений договір про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару (Автомобіля) у групі. Відповідно до договору ТОВ «Авто Просто» надає фінансові послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів. Діяльність якого полягає в створенні груп покупців, метою яких є придбання автомобілів за рахунок об'єднаних грошових коштів учасників групи у порядку та на умовах, передбачених Договором про адміністрування. ( а.с. 35).
31.05.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "АТ Сервіс" був укладений договір Доручення №801932 предметом якого є зобов'язання сплатити позивачем винагороду ТОВ «АТ Сервіс» у сумі 34 473,60 грн., що визначена у Договорі про адміністрування як винагорода за послуги ТОВ «Авто Просто» пов'язані з включенням Договору про адміністрування до системи Автофонд та формування групи. (а.с.30 ).
ОСОБА_1 31.05.2019 року підписала довідку про ознайомлення учасника групи із внутрішніми правилами. (а.с. 31 - 34).
05.06.2019 року ОСОБА_1 , перерахувала на розрахунковий рахунок «АТ Сервіс» суму коштів у розмірі 34 473,60 грн., що підтверджується квитанцією №4781 виданою АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК».(а.с. 38).
21.06.2019 року ОСОБА_1 , перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ «Авто Просто» суму коштів у розмірі 9 369, 92 грн. та суму коштів у розмірі 53 322,29 грн., що підтверджується квитанціями №92 та №91 виданими АТ «ОЩАДБАНК». (а.с. 36-37).
08.07.2019 року позивачем до «АТ Сервіс» та ТОВ «Авто Просто» було направлено претензію про спонукання відшкодувати кошти сплачені за наслідками укладення Договору доручення № 801932 від 31.05.2019 р. та Договору фінансових послуг № 801932 від 31.05.2019 р., яка залишена без реагування.
Суд не вважає доведеними посилання позивача на «пірамідальну схему» в діяльності відповідача, так як ТОВ «Авто Просто» отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в їх діях відсутні ознаки "пірамідальної схеми: здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; - компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; - відсутність продажу або споживання товару. Така ж правова позиція викладеній в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року у справі №6-40цс13, яка врахована судом відповідно до ст. 214 ч.2 ЦПК України.
Разом з тим, інші доводи позивача, зокрема щодо ведення відповідачем нечесної підприємницької діяльності щодо визначення початкової ціни на автомобіль, введення позивача в оману знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Дослідивши надані суду докази суд вважає, що в оспорюваних правочинах не в повній мірі викладена інформація стосовно надання послуг, що є порушенням ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до даної норми споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Позивачу на момент вчинення спірного правочину не було надано роз'яснення щодо предмету договору, а саме те, що предметом є надання учаснику системи послуг спрямованих на придбання автомобіля, а не купівля - продаж авто. Тобто, позивач мав на меті придбати саме автомобіль, а не послугу.
Посилання відповідача на те, що у даному випадку предметом договору був не автомобіль, а саме надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) в групах, не може братися до уваги, оскільки позивачем угода укладалася саме для придбання автомобіля з прив'язкою до поточної ціни, яка була оголошена. При цьому ціна в договорі не визначена. За таких обставин підлягає застосуванню ч.1 п. 7 ч. 3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до даної норми забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що, зокрема, вводить споживача в оману.
Згідно із ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Недійсність такого правочину встановлена законом. Тобто, відповідно до положень ч.2 ст. 215 ЦК України у даному випадку має місце нікчемний правочин і додаткове визнання його недійсним судом не вимагається.
За таких обставин посилання представника ТОВ «Авто Просто» на ч.1 ст. 638 ЦК України відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору судом до уваги братися не можуть.
Таким чином, згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. На виконання умов вказаних нікчемних правочинів позивач сплатив ТОВ «Авто Просто» суму коштів у розмірі62 692,20 грн. та ТОВ "АТ Сервіс" суму коштів у розмірі 34 473,60 грн. однак автомобіль не отримала. У своїх запереченнях відповідач розрахунок позивача не спростував. Вказана сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного позовні підлягають частковому задоволенню і з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума коштів у розмірі62 692,20 грн., а з ТОВ "АТ Сервіс" на користь позивача підлягає стягненню - 34 473,60 грн.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4,12, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 215,216,638 Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс» про захист прав споживачів, введення в оману та повернення коштів сплачених за наслідками укладання договорів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код ЄДРПОУ 35509011, адреса: 03045, м. Київ, Столичне шосе,90) на користь ОСОБА_1 , ( адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 62 692 ( шістдесят дві тисячі шістсот дев'яносто дві) 21 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38567610, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська,12-б) на користь ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 34 473 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят три) 60 грн.
В іншій частині - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код ЄДРПОУ 35509011, адреса: 03045, м. Київ, Столичне шосе,90) в дохід держави 768,40 грн. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38567610, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська,12-б) в дохід держави 768,40 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Астахова