печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6993/19-к
14 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, що подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в режимі відеоконференції з Державною установою Київський слідчий ізолятор скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 28.09.2018 про закриття кримінального провадження № 42015110000000473,-
12.02.2019 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 28.09.2018 про закриття кримінального провадження № 42015110000000473.
Вважає що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою що не відповідає завданню кримінального провадження.
В судовому засіданні, в режимі відеоконференції, ОСОБА_3 , вказану скаргу підтримав, та просив її задовольнити.
В судове засідання не з'явився слідчий, чия постанова оскаржується, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлявся у спосіб, визначений ст. 135 КПК України, причини неявки суду не повідомив.
Слідчий суддя, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи думку особи, яка подала скаргу, визнав можливим розгляд справи у відсутність слідчого, чия постанова оскаржується.
Слідчий суддя, заслухавши доводи особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали закритого кримінального провадження, надходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, в провадженні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва здійснювалося досудового розслідування в кримінальному провадженні № 4201510000000473 від 09.10.2015 за заявою ОСОБА_3 щодо вчинення слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 374 КК України, а саме порушення права на захист обвинуваченого, котре проявилось у незаконному триманні під вартою та вирішення питань про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою протягом 2008-2010 років, під час проведення досудового слідства в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6,12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно постанови слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 28.09.2018 про закриття кримінального провадження № 42015110000000473, вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з встановленням відсутністю в діях колишнього слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
Проте, в розумінні ч. 5 ст. 110 КПК України постанова, на думку слідчого судді є необґрунтованою, оскільки не можливо зрозуміти, на підставі яких доказів було встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
У оскаржуваній постанові слідчий належним чином не обґрунтовує своє рішення про закриття кримінального провадження та не вказує на зібрані у кримінальному провадженні докази, які дають йому підстави вважати, що відсутній склад кримінального правопорушення.
Проаналізувавши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова була прийнята передчасно, оскільки слідчим не було проведено усіх необхідних слідчих дій для встановлення обставин кримінального правопорушення, не було виконано вказівки прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , зокрема не було встановлено та допитано осіб, які здійснювали досудове слідство у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 з приводу відомих фактів, які з'ясовуються досудовим слідством.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в постанові слідчого, а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ст.ст. 2,284 КПК України, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 28.09.2018 про закриття кримінального провадження № 42015110000000473 - задовольнити.
Постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 28.09.2018 про закриття кримінального провадження № 42015110000000473 - скасувати, а матеріали кримінального провадження № № 42015110000000473 року направити до прокуратури міста Києва для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1