Справа №:755/19601/19
Провадження №: 1-кс/755/9206/19
"09" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2019 року за №12019100040009899, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
захисника ОСОБА_4 ,
володільця майна ОСОБА_5 ,
В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно вилучене під час проведення огляду місця події 30.11.2019 року, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ SPR 311», він код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; ключ до вказаного автомобіля.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.11.2019 року працівниками поліції в складі Рубін-409, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-В, було зупинено автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPR 311» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , в ході перевірки вказаного транспортного засобу було виявлено ознаки знищення він-коду автомобіля.
Так, 29.10.2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за адресою м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-В, було проведено огляд місця події, в присутності понятих, в ході якого було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ SPR 311», він код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; ключ до вказаного автомобіля.
Постановою від 02.12.2019 року вилучене під час огляду майно визначено речовим доказом, у світлі чого автор звернення просить накласти на нього арешт з метою передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судове засідання з розгляду клопотання слідчий, прокурор в кримінальному провадженні не з'явились.
В судовому засіданні захисник та володілець майна просили відмовити у задоволенні клопотання.
В свою чергу, ураховуючи норми ст.ст. 22, 26, 172 КПК України, слідчий суддя, з огляду на фактичні обставини на доводи наведені автором звернення у цьому з даного питання, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі слідчого та прокурора.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом, згідно постанови від 02.12.2019 року.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами викладеними у клопотанні про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в частині накладенні арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ SPR 311», він код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (заборона відчуження), тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Що стосується питання накладення арешту на ключ від автомобіля «MERCEDES-BENZ SPR 311», він код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Обов'язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч.3 ст. 132 КПК України.
Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно тимчасово вилучене 30.11.2019 року, під час проведення огляду місця події, а саме ключ від автомобіля, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та має значення речового доказу для кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що постанова слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 від 02.12.2019 року, яка долучена до матеріалів клопотання, не містить жодного посилання на те, що вказані ключі було визнано речовим доказом, а також яке доказове значення вони мають для досудового розслідування кримінального провадження, що свідчить про її суто формальний характер. Також слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання про арешт майна слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо порушеного у клопотанні слідчим питання визначення порядку зберігання транспортного засобу, у порядку ст.ст. 170-173 КПК України, то слідчий суддя зауважує, що вказаними нормами КПК не передбачено можливість врегулювання такого типу проблематики питання, а доцільність його визначення, згідно ст. 534 наведеного Кодексу, слідчий, не порушує, відповідно і слідчий суддя, у ракурсі норм ст.ст. 22, 26 того ж Кодексу, не розглядає. Це питання має бути врегульоване слідчим у порядку ст. 100 того ж Кодексу, а тому у цій частині дане клопотання задоволене бути не може.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2019 року за №12019100040009899, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, з забороною відчуження, яке було вилучено 30.11.2019 року, під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2В, а саме: автомобіль «MERCEDES-BENZ SPR 311», він код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 .
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:30 год. 10.12.2019 року.
Слідчий суддя: