Справа № 755/14353/19
"05" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Бурлака Д.О.
за участі
позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивував тим, що з 27 травня 2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано 20 вересня 2016 року. Позивач є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована відповідач, однак не проживає у зазначеній квартирі, не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням квартири та з оплатою комунальних послуг. В спірній квартирі відсутнє майно, що належить відповідачу. У зв'язку з наведеним позивач просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
05 грудня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Судова повістка про виклик представника відповідача в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням строку зберігання".
Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Представник третьої особи Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивачів та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що відповідач з вересня 2016 року не проживає за місцем реєстрації. Позивач не чинив відповідачу перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З 27 травня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 7), який розірвано 20 вересня 2016 року (а.с. 8).
Позивач є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4), в якій зареєстрована відповідач (а.с. 5, 15).
Між сторонами виник житловий спір, предметом доказування якого є відсутність членів сім'ї без поважних причин понад один рік за місцем реєстрації місця проживання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалася на не проживання відповідача за місцем реєстрації без поважних причин понад один рік.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень щодо заявлених позивачем вимог, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Статтею 317 ЦК України визначений зміст права власності - право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрована у спірній квартирі як член сім"ї позивача та понад один рік без поважних причин не проживає за місцем реєстрації.
З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню повністю: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 16, 317, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10 грудня 2019 року.
Суддя Н.Є.Арапіна