Справа № 755/19790/18
"29" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарями Рудь Н.В., Бурлака Д.О.
за участі
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Головного територіального управління юстиції міста Києва, Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування за законом,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Головного територіального управління юстиції міста Києва, Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування за законом. Свої вимоги мотивував тим, що він є сином ОСОБА_5 , який 19 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , яка не мала наміру створити єдину сім'ю, а поставила за мету отримати в спадок частину спірної квартири, оскільки на день реєстрації шлюбу не мала власного житла. Крім того, реєстрація шлюбу відбувалася за місцем проживання, в порушення вимог законодавства України та відповідач після реєстрації шлюбу не змінила дівоче прізвище. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складає, зокрема, з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку з чим позивач просить визнати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 19 червня 2014 року (актовий запис № 921) недійсним, усунути ОСОБА_2 від права спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та витребувано у Сьомої Київської державної нотаріальної контори (вул. А.Ахматової, 7/15, м. Київ) належним чином завірені матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 червня 2019 року протокольною ухвалою суду витребувано у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві належним чином завірений актовий запис № 921 від 19 червня 2014 року про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Крім того, 20 червня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
29 листопада 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_1 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю. Дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, який долучено до матеріалів справи. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_3 .
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, який долучено до матеріалів справи.
Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції міста Києва в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи Сьомої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що відповідач та ОСОБА_5 почали зустрічатися з 2013 року. Коли захворіла мати ОСОБА_5 , то відповідач переїхала жити до ОСОБА_5 та доглядала за його матір'ю. В цей час стосунки між ОСОБА_5 та відповідачем стали близькими, тому ОСОБА_5 запропонував одружитися. Вони подали заяву та у відділі РАЦС відбулася реєстрація шлюбу. Вони ходили в магазин за продуктами, вигулювали собаку, придбали телевізор. До реєстрації шлюбу відповідач купила собі квартиру.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що арендувала у ОСОБА_5 та відповідача кімнату. Вони проживали однією сім'єю, придбали пральну машинку.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що відповідач проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю. Робили заготовки на зиму, придбали пральну машинку. До придбання пральної машинки приходили до неї, щоб попрати білизну.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Позивач є сином ОСОБА_5 (а.с. 15), який 19 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , актовий запис № 921 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 44), після смерті якого відкрилася спадщина, яка складає, зокрема, з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12).
11 липня 2018 року позивач звернувся до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42).
14 липня 2018 року відповідач звернулася до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42 зв.).
Позивач просить визнати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 19 червня 2014 року (актовий запис № 921) недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мала наміру створити єдину сім'ю, а поставила за мету отримати в спадок частину спірної квартири, оскільки на день реєстрації шлюбу не мала власного житла. Крім того, реєстрація шлюбу відбувалася за місцем проживання, в порушення вимог законодавства України та відповідач після реєстрації шлюбу не змінила дівоче прізвище.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів фіктивності спірного шлюбу. Крім того, зазначила, що до реєстрації шлюбу їй на праві приватної власності належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_2 . Щодо твердження позивача про реєстрацію шлюбу за місцем проживання зазначила, що зі змісту свідоцтва про шлюб вбачається, що шлюб зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. Прізвище під час реєстрації шлюбу не змінила, оскільки зміна правовстановлюючих документів на житло, транспортний засіб та документів, які посвідчують особу вимагає значного часту та додаткових витрат.
На підтвердження відзиву відповідач надала суду свідоцтво про право власності на житло від 25 грудня 2012 року, відповідно до якого відповідачу на праві приватної власності належить Ѕ частина квартири АДРЕСА_2 (а.с. 80), квитанції на придбання ліків (а.с.77-79).
Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції міста Києва скористався своїм правом подачі письмових пояснень щодо позову, відповідно до якого просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, за наявними документами та доказами.
Представник третьої особи Сьомої Київської державної нотаріальної контори не скористався своїм правом подачі письмових пояснень щодо позову.
Відповідно ч. 2 ст. 40 Сімейного кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Відповідно ч. 1 ст. 40 Сімейного кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
Відповідно п. 13 постанови №11 від 21 грудня 2007 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, у разі його фіктивності (ст. 40 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 43 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.
Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України Згідно ч. 2 ст. 45 Сімейного кодексу України).
Твердження позивача про реєстрацію спірного шлюбу за місцем проживання спростовуються виходячи з такого.
Згідно п. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно п. 6 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть на бланках, виготовлених за зразками та їх описами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Згідно п. 14 зазначених Правил державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально. Про державну реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі "Для відміток" актового запису про шлюб.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 червня 2014 року вбачається, що шлюб зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.
Твердження позивача про фіктивність шлюбу у зв'язку з незміною відповідачем прізвища під час реєстрації шлюбу, спростовуються положеннями частини 1 ст. 35 Сімейного кодексу України, відповідно до якої наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 19 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції зареєстрував шлюб із відповідачем ОСОБА_2 з наміром створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Будь-яких належних та допустимих доказів фіктивності шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрованого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 19 червня 2014 року позивачем не надано, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Головного територіального управління юстиції міста Києва, Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу недійсним.
Крім того, позивач просить усунути ОСОБА_2 від права спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про недійсність шлюбу, укладеного між відповідачем та спадкодавцем - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду (ч. 4 ст. 1224 ЦК України).
Однак, оскільки вимоги позивача усунення від права на спадкування за законом є похідними від позовних вимог про визнання шлюбу недійсним, у задоволення яких судом відмовлено, тому вони задоволенню не підлягають.
За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Головного територіального управління юстиції міста Києва, Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування за законом повністю.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 40, 45 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1217, 1224, 1261 Цивільного кодексу України, п. 13 постанови №11 від 21 грудня 2007 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб Головного територіального управління юстиції міста Києва, Сьомої Київської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування за законом відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 грудня 2019 року.
Суддя Н.Є.Арапіна