Номер провадження 2/754/2961/19
Справа №754/12681/18
Іменем України
03 грудня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва, в складі:
головуючого - судді - Галась І.А.,
при секретарі - Гергель В.А.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 3-ті особи Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про визнання права користування жилим приміщенням,
До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 3-ті особи Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про визнання права користування жилим приміщенням.
Вимоги позову обґрунтовано наступним.
Відповідачка ОСОБА_7 є матір'ю позивачки ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_8 є її рідним братом, його малолітня дочка відповідачка ОСОБА_5 є її племінницею. Спірна квартира АДРЕСА_1 , була надана на підставі ордеру за НОМЕР_3, виданого 11.9.1991 року виконкомом Радянської районної ради народних депутатів м. Києва на сім'ю з 4 осіб: ОСОБА_10 (батько) ОСОБА_7 (мати), ОСОБА_11 (дочку) та ОСОБА_5 (сина).
Спірна квартира є державною 3-х кімнатною ізольованою квартирою з окремими - кімнатами розміром: 17, 3 кв. м., 12,3 кв. м. с балконом, 12,2 кв. м. Житлова площа квартири складає 41,8 кв. м., загальна площа складає 67,36 кв. м. Місця загального користування складаються: кухні розміром 8,3 кв.м., коридору 13 кв.м., ванної 3 кв.м., санвузла 1,26 кв.м. Зазначено, що договір найму було укладено з ОСОБА_10 . В 1994 р. позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з позивачем ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_1 . В 1995 р. народилася позивачка ОСОБА_4 , в 2004 р. народилася малолітня позивачка ОСОБА_2 . В 2008 р. помер ОСОБА_10 . Після його смерті Договір найму було укладено з відповідачкою ОСОБА_7 .
Зазначено, що на теперішній час в спірній квартирі зареєстровані і проживають позивачі та відповідачі. Між позивачами та відповідачами склався наступний порядок користування жилим приміщенням: Позивачі займають кімнату розміром 17,3 кв.м., відповідачка ОСОБА_7 займає кімнату розміром 12,2 кв. м., відповідачі ОСОБА_5 і його малолітня дочка займають кімнату розміром 12,3 кв.м. с балконом. На кожного з мешканців припадає 5,97 кв.м. На позивачів, які займають кімнату 17,3 кв.м. на кожного припадає 4.32 кв. м. На відповідачку ОСОБА_7 , яка займає кімнату 12.2 кв.м припадає 12,2 кв.м. На відповідачів ОСОБА_5 і його дочку ОСОБА_6 , які займають кімнату 12,3 кв.м., припадає 6,15 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачами та відповідачами склалися напружені відносини. На протязі останніх років відповідачі постійно ухиляються від оплати за себе комунальних послуг, прибирання і підтримання порядку та дотримання санітарних норм в місцях загального користування. Вони відмовляються приймати участь в підтриманні в належному стані квартири, а саме: не бажають змінювати зіпсовану сантехніку в квартирі, робити поточні ремонти, прибирати,тощо. Позивачі вимушені самі за свої кошти замінювати сантехніку, щоб не затоплювати сусідів. Також для підтримання порядку в квартирі, позивачі вимушені прибирати за відповідачами в місцях загального користування. Крім того, оскільки відповідачі не сплачують за комунальні послуги позивачі весь час намагаються владнати проблеми по заборгованості комунальних послуг. На теперішній час, оскільки не встановлений порядок користування квартирою, всі комунальні послуги нараховуються в загальному порядку.
Встановлення порядку користування жилим приміщенням необхідно для подальшого укладання договорів з обслуговуючими організаціями і сприятиме уникненню спорів с приводу сплати комунальних послуг кожною із сторін.
Посилаючись на викладені обставини справи з урахуванням збільшення позовних вимог, Позивачі просять суд: визначити порядок користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 , виділивши позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітній ОСОБА_2 в користування кімнату розміром 17.3 кв.м., відповідачам ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , малолітній ОСОБА_6 , 2013 року народження, дві кімнати розміром 12,3 кв.м. с балконом і 12.2 кв.м.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва 18 вересня 2018 року прийнято до розгляду справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 3-ті особи Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про визнання права користування жилим приміщенням. Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання по справі.
Позивачі у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлено, при цьому, надано суду заяви про розгляд справи без участі позивачів, позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги. Не заперечували щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.
Відповідачі в судове засідання не з'являлись, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялася судом належним чином. Відповідачам надіслана судова повістка відповідно до ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.
Поштова кореспонденція, надіслана відповідачу в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно ст. 178 ЦПК України, Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» просить слухати справу без представника їх представника, рішення винести відповідно до вимог закону.
Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація подала заяву про розгляд справи за відсутності їх представника та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що Відповідачі будучи повідомлені належним чином про день та час судового засідання, неодноразово не з'являлись в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності Відповідачів.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачі не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Згідно ордеру на житлове приміщення НОМЕР_4, виданого
на підставі рішення виконкому Радянського районного Ради народних депутатів від 26.08.1991 року №1158 пр., гр. ОСОБА_10 з сім'єю із 4-х осіб надано право на заняття житлового приміщення площею 41,67 кв.м., що складається з трьох кімнат ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, згідно вищевказаного ордеру на житлове приміщення, до квартири АДРЕСА_1 вселились: ОСОБА_10 , ОСОБА_7 (дружина), ОСОБА_1 (донька), ОСОБА_5 (син).
Загальна площа квартири складає 67,4 кв.м., житлова площа складає 41,8 кв.м.
Вказана квартира складається із трьох кімнат: - зал 17,3 кв.м., спальня 12,3 кв.м., дитяча 12,2 кв.м. Місця загального користування: кухня 8,3 кв.м., коридор 13 кв.м., ванна 3 кв.м., санвузол 1,26 кв.м.
Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Лівобережним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва, Україна - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , уклали шлюб 30 липня 1994 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №1221. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - « ОСОБА_3 », дружині « ОСОБА_1 ».
Крім того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в графі батьки записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , видане 11.06.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №1071086 від 11.04.2018 року, за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 28.09.1993 року по теперішній час.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №1075945 від 12.04.2018 року, за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 11.10.1994 року по теперішній час.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №1071183 від 11.04.2018 року, за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 28.09.2004 року по теперішній час.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №1075963 від 12.04.2018 року, за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19.12.1995 року по теперішній час.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №4199625 від 22.07.2019 року, за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25.02.1992 року по теперішній час.
Згідно даних ГІОЦ Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_5 та малолітня ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , по теперішній час.
Відповідно до статті 9 ЖК УРСР житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Відповідно до статті 64 ЖК УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Відповідно до ч. 2 статті 65 ЖК УРСР особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселені між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає (ч.4ст. 29 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами по справі тривалий час склався певний порядок користування спірним житловим приміщенням, а саме, ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 займають кімнату площею 17,3 кв.м., ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 займають кімнати площею 12,3 кв.м. с балконом та 12,2 кв.м. В спільному користуванні: ванна кімната площею 3 кв.м., санвузол площею 1,26 кв.м., коридор площею 13 кв.м., кухня площею 8,3 кв.м.
Враховуючи, що спірна квартира має житлову площу у розмірі 41,8 кв.м., то на кожного із мешканців припадає по 5,97 кв.м.
Відповідно до статті 104 ЖК УРСР член сім'ї наймача вправі вимагати за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.
Із змісту п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 №2 зі змінами та доповненнями, «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам надані наступні роз'яснення з приводу застосування норм цього Кодексу.
В силу статті 104 ЖК УРСР суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розміром якого не менше встановлення для даної особи. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання однієї особі (ч.1 ст. 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, камора тощо) (статті 63 ЖК УРСР).
Проаналізувавши запропонований позивачами варіант визначення порядку користування приміщеннями квартири, суд вважає його прийнятним, оскільки спірна квартира складається з трьох житлових кімнат і такий варіант відповідає фактичному порядку користування житловими приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , який склався між співвласниками. При цьому суд враховує відсутність заперечень з боку відповідача з приводу даного варіанту.
Відтак, ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , необхідно виділити в користування житлову кімнату площею 17,3 кв.м., ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 необхідно виділити житлові кімнати площею 12,3 кв.м. с балконом та 12,2 кв.м.
В спільному користуванні залишити: ванну кімнату площею 3 кв.м., санвузол площею 1,26 кв.м., коридор площею 13 кв.м., кухню площею 8,3 кв.м.
Вказаний позивачами варіант порядку користування враховує баланс інтересів кожного зі співвласників.
Ураховуючи зазначені правові норми, склад сім'ї сторін, розмір житлової площі, що припадає на одну особу, норму житлової площі для надання одній особі й вимоги, що ставляться до жилого приміщення (статті 47, 48, 50 ЖК УРСР), взаємовідносини сторін та наявність у квартирі ізольованих жилих кімнат, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
В зв'язку з тим, що позивачі не заявляють вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України,не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
На підставістатті 104 ЖК УРСР, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» N 2 від 12.04.85 року, ст.ст.10, 12, 81, , 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 3-ті особи Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про визнання права користування жилим приміщенням - задовольнити.
Виділити у користування ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 житлову кімнату площею 17,3 кв.м. (зал) у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити у користування ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Йосипівні житлову кімнату площею 12,3 кв.м. с балконом (спальня) та 12,2 кв.м. (дитяча) у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Місця загального користування квартири залишити у спільному користуванні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: