Справа № 592/12240/19
"10" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати виконавчий напис № 308 від 14 січня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у розмірі 15 400,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у квітня 2019 року з Єдиного реєстру боржників він дізнався, що є боржником у виконавчому провадженні № 58280826, та 18.04.2019 на електронну пошту отримав відповідь від приватного виконавця Юхименко О.Л. про перебування у неї на примусовому виконанні зазначеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 308 від 14.01.2019, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з нього на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 15 400 грн. Приватним виконавцем було направлено на адресу позивача копії виконавчого напису, постанови про відкриття виконавчого провадження, договору карткового рахунку та договору страхування. У позивача дійсно у 2015 році була картка АТ «Банк Ренесанс Капітал». Він взяв кредит у розмірі 5 000 грн, по якому сплатив близько 2 700 грн, згодом перестав сплачувати через погрози банку. Наданий приватним виконавцем договір карткового рахунку від 13.10.2015, який нібито укладений між позивачем та ПАТ «ПУМБ», ним взагалі не підписувався. Заява позивача до ПАТ «ПУМБ» від 23.04.2019 з проханням надати копію договору № 26255019851486 від 13.10.2015 залишилась без відповіді. Позивачу ні за адресою реєстрації, ні за місцем фактичного проживання не надходили будь-які листи від ПАТ «ПУМБ» та приватного нотаріуса Хари Н.С. Заборгованість у розмірі 15 400 грн він не визнає. Позивач вважає, що діями відповідача та третьої особи - приватного нотаріуса порушені його права та інтереси, оскільки відповідач безпідставно звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки наявність заборгованості позивачем не визнана, відповідач не направляв позивачу вимогу про сплату боргу. В свою чергу нотаріус, не переконавшись у безспірності заборгованості, вчинив виконавчий напис безпідставно, також не направив буд-яких вимог позивачу.
11 вересня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, сторонам роз'яснено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.
Цього ж дня ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Копії вказаних ухвал з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач та треті особи отримали 03 та 04 жовтня 2019 року, а позивач копії ухвал суду отримав 15 жовтня 2019 року.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву, третіми особами будь-яких пояснень до суду подано не було.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, 14 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 308, із пропозицією звернути стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є боржником за кредитним договором № 26255019851486 від 13.10.2015, укладеним ним із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк» - стягувач, заборгованість за кредитним договором № 26255019851486 від 13.10.2015. Зазначено, що строк платежу за вказаним кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02 січня 2018 року по 02 січня 2019 року. Сума заборгованості складає 14 900 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 928,74 грн, прострочена заборгованість за комісією - 0 грн; прострочена заборгованість за процентами - 4 567,56 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту - 1 859,49 грн; строкова заборгованість за комісією - 0 грн; строкова заборгованість за процентами - 211,66 грн, неустойка за порушення зобов'язань по кредиту в розмірі 4 332,55 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, складає 15 400 грн та включає плату у розмірі 500 грн за вчинення нотаріусом виконавчого напису.
05 лютого 2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 58280826 на примусове виконання виконавчого напису № 308, виданого 14.01.2019 приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у сумі 15 400,00 грн. Копія вказаної постанови була направлена на адресу реєстрації боржника, що зазначена у виконавчому написі.
У відповідності до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За нормою ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Відповідно до п. 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
У вчиненому спірному виконавчому написі не вказано на підставі яких документів останній було вчинено. Щодо Пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), то зазначений документ не є одним із документів, що передбачені п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, який подає стягувач для одержання виконавчого напису за кредитними договорами.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов'язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги позивача не спростовані відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий зір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношень ні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
Таким чином, ураховуючи задоволення позову немайнового характеру, а також звільнення позивача від сплати судового збору у порядку п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідачем в дохід держави має бути сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 18 Цивільного кодексу України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна ( АДРЕСА_3 ), Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна (02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, оф. 19), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, що вчинений 14 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за № 308, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у розмірі 15 400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: