Справа № 755/18177/19
"09" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
з участю секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,
представника позивача - Красник С.М.,
представника відповідача - Молодницька І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи, -
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПН МКМ № 001002 від 28.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування послався на те, що він є громадянином Ісламської Республіки Афганістан, та має цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідування у країні походження, а також у зв'язку із ситуацією загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в Ісламській Республіці Афганістан, що спонукало його приїхати в Україну. 28.05.2019 року він звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до відповідача. Розгляд його заяви був призначений на 11.07.2019 року. Протягом літа він хворів, та не зміг прийти на визначений час. 28.10.2019 року він звернувся за вказаною адресою, де йому надали на підпис якість документи. 04.11.2019 року він звернувся за юридичною допомогою, та 06.11.2019 року уклав договір з адвокатом. Оскаржувану постанову вважає незаконною, оскільки відповідач не врахував того, що він має намір отримати притулок чи бути визнаним біженцем, та він звернувся із відповідною заявою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у позовній заяві обставини, позовні вимоги, просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що позивач в Україні з 2018 року. 28.05.2019 року звернувся із заявою про надання статусу біженця, проте він захворів, а тому не зміг з'явитись до служби. Доказів хвороби позивача надати не може, немає.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві. Додатково заначив, що якби позивач мав статус біженця, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Зауважив, що при складанні протоколу та постанови був присутній перекладач, і при ньому позивач ставив підпис, текст було перекладено.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного.
Даний позов зареєстровано в суді 12.11.2019 року.
18.11.2019 року відкрито провадження.
Як убачається з матеріалів справи, 28.10.2019 року головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Кот Д.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ 001009, де зазначено, що 28.10.2019 року о 15.00 годині за адресою: м. Київ, вулиця Петропавлівська, 11, було виявлено громадянина Афганістану ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживав без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП.
28.10.2019 року першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. винесено постанову серії ПН МКМ 001002, згідно якої ОСОБА_1 порушив ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наданих документів встановлено, що позивач є громадянином Ісламської Республіки Афганістан, прибув в Україну у 2018 році. Кодон перетнув поза пунктом пропуску. В Україну прибув з приватною метою. Паспорт втратив.
28.10.2019 року на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПН МКМ № 001002 та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. При розгляді даної справи був присутній перекладач.
Встановлено, що 28.05.2019 року позивач звертався із заявою-анкетою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та 11.07.2019 року мав з'явитись до управління. Втім, у визначений час позивач не з'явився. Свою неявкою обґрунтовує хворобою, та доказів цього до суду не надав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.
Статтею 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Згідно ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).
Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
Встановлено, що позивач проживає на території України з 2018 року без будь-яких дозвільних документів. Статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, на момент винесення оскаржуваної постанови, не набув.
Статтею 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
Як встановлено в суді, позивач прибув та перебуває на території України без дозвільних документів, на час винесення оскаржуваної постанови, та час розгляду даної справи в суді статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не мав та не має.
Враховуючи вимоги діючого законодавства України суд дійшов висновку, що постанова є законною, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 09.12.2019 року.
Суддя: