Справа №:755/7637/19
1-кс/755/9023/19
"09" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у рамках судового провадження за клопотанням про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100100000064.
В судове засідання прокурор та адвокат, не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлена про судове засідання згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилася, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористалася.
Враховуючи вимоги ст. ст.22, 26 та 81 КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, і приходжу до наступних висновків.
У провадженні слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 знаходиться клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100100000064.
25.11.2019 року адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями ст.75, ст.76 КПК України визначено чіткий перелік підстав, за яких слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
У заяві про відвід адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що слідчий суддя ОСОБА_5 підлягає відводу на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, оскільки слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадження за наявності інших підстав, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, у своїй заяві про відвід адвокат ОСОБА_3 вказує, що слідчий суддя ОСОБА_5 є необ'єктивною та упередженою, оскільки ігноруючи всі доводи адвоката ОСОБА_3 задовольняє всі клопотання слідчого та наклала арешт на майно, яке безпідставно визнано речовим доказом, а при поданні адвокатом ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту, невмотивовано відмовила в його задоволенні.
Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими суду матеріалами, не встановлено наявності певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ж ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Таким чином, посилання адвоката ОСОБА_3 у заяві про причини відводу слідчого судді ОСОБА_5 , є безпідставним.
Отже, вважаю, що заявником в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави згідно вимог кримінального процесуального закону України для відводу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволені заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у рамках судового провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100100000064, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: