Справа № 635/8841/19
Провадження № 2/635/3653/2019
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2019 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя та в порядку спадкування за законом, -
05 грудня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла позовна заява до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якій позивачі просить суд:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А-2 загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м. з господарськими будівлями «Б», «В», «Г», «Д» за адресою по АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя;
-визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожною по 1/6 частині житлового будинку літ. А-2 загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м. з господарськими будівлями «Б», «В», «Г», «Д» за адресою по АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя;
-судові витрати покласти на позивача.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.
Так, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте, в порушення приведеного вище положення ЦПК України, позивачами не вказано для відповідача (оскільки це юридична особа) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України.
Згідно з вимогами пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтування розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.
На виконання приведених норм позивачами у позовній заяві вказано ціну позову у сумі - 239 123,00 гривень, вказавши, що відповідна вартість майна була підрахована виходячи з технічного паспорту спірного будинку, який складений 01 червня 2018 року.
Разом з тим, за вимогами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, тоді як відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до пункту "а" пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» від 12 липня 2001 року №2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Натомість, визначення поняття «технічний паспорт», яке викладено в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, не містить встановленої вимоги про оцінку нерухомого майна в ході проведення інвентаризації будівлі.
Таким чином, позивачами на виконання приведених вище положень має бути приведена ціна позову, що має бути розрахована виходячи з ринкової вартості майна, а не інвентаризаційної вартості. Виходячи з викладеного, позивачам необхідно уточнити ціну позову, а, за потреби, вказати відповідний її розрахунок, пояснивши визначений у позовній заяві розмір, оскільки саме із ціни позову здійснюється підрахунок судового збору, який має бути сплачено позивачами за звернення до суду.
В пунктах 6 та 7 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Натомість, позивачами дана вимога закону не виконана, в поданому ним позові відсутні посилання на те, чи вживались заходи досудового врегулювання спору, а також дані щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, в позові вказано, що оригінали знаходяться "у мене", при цьому не уточнено у кого саме з позивачів наявні відповідні докази в оригіналах. При цьому, в позові відсутня вказівка про те, що існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати.
Згідно з вимог частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною п'ятою статті 95 ЦПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Зазначений порядок засвідчення копій документів відповідає пунктам 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Разом з тим, жодна із копій додатків не засвідчена у встановленому частиною п'ятою статті 95 ЦПК України порядку. Окремо звертається увага позивачів, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у відповідної особи (одного з позивачів).
У відповідності до пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
При цьому, в позовній заяві не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він планує понести та/або поніс у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На виконання вказаного положення, в позові вказано - «Мною не подавалось іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав». Однак в огляду на кількість позивачів, таке підтвердження має бути виконано кожним з них.
Згідно частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, позивачами не додано доказу на підтвердження обставини, що позивачі позбавлені можливості вирішити спір в позасудовому порядку (зокрема, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якщо така мається).
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя та в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.
Якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя - Я.А. Шинкарчук